Сказка никогда не кончится - Олег Медведев

Разбуди меня, бабочка — четыре крыла, C E7 Am Да по всем углам развесь свои миражи, C Подожди меня, лодочка — четыре весла, E7 Am Я дойду к тебе, потому, что я жив.

C Припев:

Потому что сказка никогда не кончится, C G Am

Потому что сказка никогда не кончится.

C E7 Am Плачет Золушка — только что окончился вальс,

Плачет, глупая, мокнут голубые глаза,

Вместе с туфелькой потерявши свой аусвайс,

Но не плачь, не плачь — тебе не нужно назад.

Припев.

Тучки белые проскакали по небесам,

Уплясали вдаль с гулкими аккордами рельс

Так зверенышей провожали в лунный десант,

Ветер в волосы, на картуз — эдельвейс.

Припев.

Ты не думай, что спасся, если курс изменил,

Ты не думай так.

Ты никуда не уйдешь.

Ведь кораблики, синие от детских чернил

Входят в гавани, где звездный сыплется дождь.

Припев:

Туда, где наша сказка никогда не кончится,

Туда, где наша сказка никогда не кончится!

Черный бражник мой — видишь, я по пояс в земле,

Так разгляди меня и прилети на огонь,

И унеси меня на своем бесшумном крыле

В тот далекий край, где звезды лягут в ладонь.

Припев.

Разбуди меня, бабочка — четыре крыла,

Да спроси меня, готов ли жить наяву,

Подожди меня, лодочка — четыре весла,

Я дойду к тебе, потому, что живу.

Розбуди мене, метелик — чотири крила, C E7 Am Так по всіх кутках розвесь свої міражі, C Зачекай мене, човник — чотири весла, E7 Am Я дійду до тебе, тому що я живий.

C Приспів:

Тому що казка ніколи не скінчиться, C G Am

Бо казка ніколи не скінчиться.

C E7 Am Плаче Попелюшка — щойно закінчився вальс,

Плаче, дурна, мокнуть блакитні очі,

Разом з туфелькою втративши свій аусвайс,

Але не плач, не плач — тобі не потрібно назад.

Приспів.

Хмарки білі проскакали по небесах,

Скачали вдалину з гулкими акордами рейок

Так звірятів проводжали в місячний десант,

Вітер у волосся, на картуз — едельвейс.

Приспів.

Ти не думай, що врятувався, якщо курс змінив,

Ти не думай так.

Ти нікуди не підеш.

Адже кораблики, сині від дитячого чорнила

Входять у гавані, де зоряний сиплеться дощ.

Приспів:

Туди, де наша казка ніколи не скінчиться,

Туди, де наша казка ніколи не скінчиться!

Чорний бражник мій - бачиш, я по пояс в землі,

Так розглянь мене і прилети на вогонь,

І віднеси мене на своєму безшумному крилі

Той далекий край, де зірки ляжуть у долоню.

Приспів.

Розбуди мене, метелик — чотири крила,

Так, запитай мене, чи готовий жити наяву,

Почекай мене, човник — чотири весла,

Я дійду до тебе, тому що живу.