Имя - Марсель

Где бы ты сейчас не была,

Что бы ты не делала - мне пополам.

То ли я хочу, то ли тихо плачу.

Господи, прости - не могу иначе.

Эти ночи приходят в дни -

То ли мы одни, то ли не одни.

Эти городские огни меня не спасли,

Мне не помогли.

Я пороги оббиваю, твои надоедают звонки.

Мой телефон на дне реки.

Некуда бежать, некому сказать -

Надо было просто тогда промолчать.

Все пытаются что-то сказать,

Что-то доказать, тихо рассказать,

Но боли не надо.

Нам больше не надо

Чего-то ждать.

Так просто уйти, но

Как мне забыть твоё имя, позабыть твоё имя?

Прошу, прекрати!

Оставь!

Ведь мы стали другими, стали другими.

Между нами больше не осталось тепла.

Всё, что мы так строили - просто хлам.

Мне пора к врачу и никак иначе.

Я опять кричу, а ты снова плачешь.

Что есть мочи, прошу - вернись

Или забери к чёрту мою жизнь.

И пока в окне белый снег кружит -

Надо научиться заново жить.

Я пароли забываю свои.

Мы не друзья, мы враги.

Слышу везде твои шаги.

И теперь печаль на моих плечах

Танцует с моей гордостью ча-ча-ча!

Сотни раз пытался тебя забыть.

Выключить iPhone и на всё забить, но...

Но между нами всегда остается тонкая нить.

Так просто уйти, но

Как мне забыть твоё имя, позабыть твоё имя?

Прошу, прекрати!

Оставь!

Ведь мы стали другими, стали другими.

Так просто уйти, но

Как мне забыть твоё имя, позабыть твоё имя?

Прошу, прекрати!

Оставь!

Ведь мы стали другими, стали другими.

Де б ти зараз не була,

Що б ти не робила – мені навпіл.

Чи я хочу, чи тихо плачу.

Господи, вибач - не можу інакше.

Ці ночі приходять у дні -

Чи ми самі, чи не самі.

Ці міські вогні мене не врятували,

Мені не допомогли.

Я пороги оббиваю, твої набридають дзвінки.

Мій телефон на дні річки.

Нема куди бігти, нікому сказати -

Потрібно було просто тоді промовчати.

Усі намагаються щось сказати,

Щось довести, тихо розповісти,

Але болю не треба.

Нам більше не треба

Чогось чекати.

Так просто піти, але

Як мені забути твоє ім'я, забути твоє ім'я?

Прошу, припини!

Облиш!

Ми ж стали іншими, стали іншими.

Між нами більше не лишилося тепла.

Все, що ми так будували – просто мотлох.

Мені час до лікаря і ніяк інакше.

Я знову кричу, а ти знову плачеш.

Що є сечі, прошу - повернися

Або забери до біса моє життя.

І поки у вікні білий сніг кружляє

Треба навчитися наново жити.

Я паролі забуваю свої.

Ми не друзі, ми вороги.

Чую скрізь твої кроки.

І тепер сум на моїх плечах

Танцює з моєю гордістю ча-ча-ча!

Сотні разів намагався тебе забути.

Вимкнути iPhone і на все забити, але...

Але між нами завжди залишається тонка нитка.

Так просто піти, але

Як мені забути твоє ім'я, забути твоє ім'я?

Прошу, припини!

Облиш!

Ми ж стали іншими, стали іншими.

Так просто піти, але

Як мені забути твоє ім'я, забути твоє ім'я?

Прошу, припини!

Облиш!

Ми ж стали іншими, стали іншими.