Ты - Марсель

Мы — дети Урбана, дети квартир,

Дети домов, заключенных в бетонные блоки.

Мы смотрим Урганта и не хотим,

Чтобы соседи разузнали про наши пороки.

Из окон офиса видим как день сменяет ночь

И как зима превращается в осень.

Меня спасает в этой суете улыбка той,

Что меня никогда не бросит.

Припев:

Скажи, зачем мы все куда-то бежим?

И по пути мы, словно звезды, сгораем!

Покуда рядом будешь ты — я буду жить!

Я-я-я, я-я-я!

Я бесконечно сижу в машине,

Вся моя жизнь — одна большая пробка.

Хочу пешком покорять вершины,

Но я застрял в железной коробке.

Вокруг такие же, как я, бедолаги,

И все уже давно сдались, прожигая время.

Везде торчат только белые флаги,

Но ты по-прежнему в меня продолжаешь верить.

Припев:

Скажи, зачем мы все куда-то бежим?

И по пути мы, словно звезды, сгораем!

Покуда рядом будешь ты — я буду жить!

Я-я-я, я-я-я!

Однажды утром я проснусь в холодном поту,

Не понимая для чего мне все это надо,

Ведь каждый раз я обещаю, что в новом году

Я соберусь и приведу голову в порядок.

Найду работу по душе и поближе к дому,

Пусть поначалу и будет трудней.

Ты научила меня видеть мир по-другому.

Когда мы вместе — мы всех сильней!

Давай, давай, давай!

Припев:

Скажи, зачем мы все куда-то бежим?

И по пути мы, словно звезды, сгораем!

Покуда рядом будешь ты — я буду жить!

Я-я-я, я-я-я!

Ми— діти Урбана, діти квартир,

Діти будинків, укладених у бетонні блоки.

Ми дивимось Урганта і не хочемо,

Щоб сусіди дізнались про наші вади.

З вікон офісу бачимо як день змінює ніч

І як зима перетворюється на осінь.

Мене рятує в цій метушні усмішка тієї,

Що мене ніколи не кине.

Приспів:

Скажи, навіщо ми все кудись біжимо?

І по шляху ми, немов зірки, згоряємо!

Поки поряд будеш ти — я буду жити!

Я-я-я, я-я-я!

Я нескінченно сиджу в машині,

Все моє життя — одна велика пробка.

Хочу пішки підкорювати вершини,

Але я застряг у залізній коробці.

Навколо такі, як я, бідолахи,

І все вже давно здалися, марнуючи час.

Скрізь стирчать тільки білі прапори,

Але ти  як і раніше в мене продовжуєш вірити.

Приспів:

Скажи, навіщо ми все кудись біжимо?

І по шляху ми, немов зірки, згоряємо!

Поки поряд будеш ти — я буду жити!

Я-я-я, я-я-я!

Одного ранку я прокинуся в холодному поті,

Не розуміючи для чого мені все це треба,

Адже щоразу я обіцяю, що в новому році

Я зберусь і наведу голову в порядок.

Знайду роботу по душі і ближче до будинку,

Нехай спочатку і буде важче.

Ти навчила мене бачити світ по-іншому.

Коли ми разом—ми всіх сильніші!

Давай давай давай!

Приспів:

Скажи, навіщо ми все кудись біжимо?

І по шляху ми, немов зірки, згоряємо!

Поки поряд будеш ти — я буду жити!

Я-я-я, я-я-я!