Районами-кварталами - Марсель

На небе только звёзды усталые,

А я бегу к тебе районами-кварталами.

И пускай вокруг все нас считают странными,

Странными...

Ты меня спасла в этих джунглях каменных;

Обняла, согрела, наплевав на правила.

До сих пор не знаю, как ты под ранами

Разглядела реки с океанами, океанами.

Там, где рождается в тумане утреннем рассвет;

Где крики переходят на шепот;

Где чёрно-белые картины обретают свет -

Тебя однажды я нашёл там!

Там, где танцуют на стекле разбитом босиком

По кругу эти странные танцы -

Ты словно бабочка, кружила нежно и легко

На кончиках пальцев.

На небе только звёзды усталые,

А я бегу к тебе районами-кварталами.

И пускай вокруг все нас считают странными,

Странными...

Ты меня спасла в этих джунглях каменных;

Обняла, согрела, наплевав на правила.

До сих пор не знаю, как ты под ранами

Разглядела реки с океанами, океанами.

Так мало времени и столько нерешённых проблем

В круговороте серых будней.

Так мало надо, чтобы стать счастливей всех на Земле,

Хотя и кажется, что это трудно.

По нашей жизни снимут фильм, о том

Как мы вдвоём выходим в открытый космос.

О том, как мы с тобой весь путь пройдём

Через тернии к звёздам!

На небе только звёзды усталые,

А я бегу к тебе районами-кварталами.

И пускай вокруг все нас считают странными,

Странными...

Ты меня спасла в этих джунглях каменных;

Обняла, согрела, наплевав на правила.

До сих пор не знаю, как ты под ранами

Разглядела реки с океанами, океанами.

На небі тільки зірки втомлені,

А я біжу до тебе районами-кварталами.

І нехай навколо всі нас вважають дивними,

Дивними...

Ти мене врятувала в цих кам'яних джунглях;

Обійняла, зігріла, наплювавши на правила.

Досі не знаю, як ти під ранами

Розглянула ріки з океанами, океанами.

Там, де народжується в тумані ранковим світанок;

Де крики переходять на шепіт;

Де чорно-білі картини знаходять світло.

Тебе одного разу я знайшов там!

Там, де танцюють на склі розбитому босоніж

По колу ці дивні танці.

Ти ніби метелик, кружляла ніжно і легко

На кінчиках пальців.

На небі тільки зірки втомлені,

А я біжу до тебе районами-кварталами.

І нехай навколо всі нас вважають дивними,

Дивними...

Ти мене врятувала в цих кам'яних джунглях;

Обійняла, зігріла, наплювавши на правила.

Досі не знаю, як ти під ранами

Розглянула ріки з океанами, океанами.

Так мало часу і стільки невирішених проблем

У кругообігу сірих буднів.

Так мало треба, щоб стати щасливішим за всіх на Землі,

Хоча й здається, що це важко.

За нашим життям знімуть фільм, про те

Як ми вдвох виходимо у відкритий космос.

Про те, як ми з тобою весь шлях пройдемо

Через терни до зірок!

На небі тільки зірки втомлені,

А я біжу до тебе районами-кварталами.

І нехай навколо всі нас вважають дивними,

Дивними...

Ти мене врятувала в цих кам'яних джунглях;

Обійняла, зігріла, наплювавши на правила.

Досі не знаю, як ти під ранами

Розглянула ріки з океанами, океанами.