По пути - Марсель, Андрей Резников

В городе слякоть и голос простужен,

Как хорошо, что кому-то я нужен,

И для меня никого на земле ближе нет, неё!

Если бы жизнь пережить всю сначала, я ничего, ничего не менял бы,

Только бы чаще ей говорил, что люблю.

По пути через жизнь

Мы зажгли огонь и спаслись,

Отогрелись в нем и сбылись

Все мои мечты.

По пути, через жизнь

Мы нашли любовь и спаслись

И я понял путь для меня –

Это только ты.

Где бы по жизни меня ни носило,

Как бы молва обо мне не судила,

Ты принимала и молча прощала меня, всегда.

Если бы жизнь пережить всю сначала, я ничего, ничего не менял бы,

Только бы крепче тебя обнимал бы каждый день.

По пути через жизнь

Мы зажгли огонь и спаслись,

Отогрелись в нем и сбылись

Все мои мечты.

По пути через жизнь,

Мы нашли любовь и спаслись,

И я понял путь для меня –

Это только ты.

По пути через жизнь

Мы зажгли огонь и спаслись,

Отогрелись в нем и сбылись

Все мои мечты.

У місті сльота і голос застуджений,

Як добре, що комусь я потрібний,

І для мене нікого на землі ближче немає, її!

Якби життя пережити все спочатку, я нічого, нічого не змінював би,

Тільки б найчастіше їй казав, що люблю.

По дорозі через життя

Ми запалили вогонь і врятувалися,

Відігрілися в ньому і справдилися

Усі мої мрії.

По дорозі, через життя

Ми знайшли кохання і врятувалися

І я зрозумів шлях для мене

Це лише ти.

Де б у житті мене не носило,

Як би чутка про мене не судила,

Ти приймала і мовчки прощала мене завжди.

Якби життя пережити все спочатку, я нічого, нічого не змінював би,

Тільки б міцніше тебе обіймав би щодня.

По дорозі через життя

Ми запалили вогонь і врятувалися,

Відігрілися в ньому і справдилися

Усі мої мрії.

Дорогою через життя,

Ми знайшли кохання і врятувалися,

І я зрозумів шлях для мене

Це лише ти.

По дорозі через життя

Ми запалили вогонь і врятувалися,

Відігрілися в ньому і справдилися

Усі мої мрії.