Течёт Волга - Людмила Зыкина, Марк Григорьевич Фрадкин

Издалека долго

Течет река Волга,

Течет река Волга,

Конца и края нет.

Среди хлебов спелых,

Среди снегов белых

Течет моя Волга,

А мне семнадцать лет.

Сказала мать: «Бывает все, сынок.

Быть может, ты устанешь от дорог.

Когда придешь домой в конце пути,

Свои ладони в Волгу опусти»

Издалека долго

Течет река Волга,

Течет река Волга,

Конца и края нет.

Среди хлебов спелых,

Среди снегов белых

Течет моя Волга,

А мне семнадцать лет.

Твой первый взгляд

и первый плеск весла.

Все было, только речка унесла.

Я не грущу о той весне былой,

Взамен ее твоя любовь со мной.

Издалека долго

Течет река Волга,

Течет река Волга,

Конца и края нет.

Среди хлебов спелых,

Среди снегов белых

Течет моя Волга,

А мне уж тридцать лет.

Здесь мой причал, и здесь мои друзья —

Все без чего на свете жить нельзя.

С далеких плёсов в звездной тишине

Другой мальчишка подпевает мне.

Издалека долго

Течет река Волга,

Течет река Волга,

Конца и края нет.

Среди хлебов спелых,

Среди снегов белых

Течет моя Волга,

А мне семнадцать лет.

Здалеку довго

Тече річка Волга,

Тече річка Волга,

Кінця і краю немає.

Серед хлібів стиглих,

Серед снігів білих

Тече моя Волга,

А мені сімнадцять років.

Мати сказала: «Бує все, синку.

Можливо, ти втомишся від доріг.

Коли прийдеш додому в кінці шляху,

Свої долоні в Волгу опусти»

Здалеку довго

Тече річка Волга,

Тече річка Волга,

Кінця і краю немає.

Серед хлібів стиглих,

Серед снігів білих

Тече моя Волга,

А мені сімнадцять років.

Твій перший погляд

і перший плескіт весла.

Все було, тільки річка забрала.

Я не гручу про ту весну колишню,

Натомість її твоє кохання зі мною.

Здалеку довго

Тече річка Волга,

Тече річка Волга,

Кінця і краю немає.

Серед хлібів стиглих,

Серед снігів білих

Тече моя Волга,

А мені вже тридцять років.

Тут мій причал, і тут мої друзі —

Все без чого на світі жити не можна.

З далеких пліс у зірковій тиші

Інший хлопчик підспівує мені.

Здалеку довго

Тече річка Волга,

Тече річка Волга,

Кінця і краю немає.

Серед хлібів стиглих,

Серед снігів білих

Тече моя Волга,

А мені сімнадцять років.