Что ты жадно глядишь на дорогу - Людмила Зыкина

Что ты жадно глядишь на дорогу

В стороне от веселых подруг?

Знать, забило сердечко тревогу —

Всё лицо твое вспыхнуло вдруг.

И зачем ты бежишь торопливо

За промчавшейся тройкой вослед?.

На тебя, подбоченясь красиво,

Загляделся проезжий корнет.

На тебя заглядеться не диво,

Полюбить тебя всякий не прочь:

Вьется алая лента игриво

В волосах твоих;

черных как ночь;

Сквозь румянец щеки твоей смуглой

Пробивается легкий пушок,

Из-под брови твоей полукруглой

Смотрит бойко лукавый глазок.

Не гляди же с тоской на дорогу

И за тройкой вослед не спеши,

И тоскливую в сердце тревогу

Поскорей навсегда заглуши!

Що ти жадібно дивишся на дорогу

Збоку від веселих подруг?

Знати, забило серце тривогу —

Твоє обличчя спалахнуло раптом.

І навіщо ти біжиш квапливо

За промчаною трійкою слід?.

На тебе, подбаченясь красиво,

Задивився проїжджий корнет.

На тебе задивитись не диво,

Полюбити тебе кожен не проти:

В'ється червона стрічка грайливо

У волосинах твоїх;

чорних, як ніч;

Крізь рум'янець щоки твоєї смаглявої

Пробивається легкий пушок,

З-під брови твоєї напівкруглої

Дивиться жваво лукаве око.

Не дивися ж з тугою на дорогу

І за трійкою слідом не поспішай,

І тужливу в серці тривогу

Швидше назавжди заглуши!