Вечор поздно из лесочка - Людмила Зыкина

Вечор поздно из лесочка

Я коров домой гнала.

Лишь спустилась к ручеечку

Близ зеленого лужка,

Слышу-вижу едет барин с поля-

Две собачки впереди

Две собачки впереди,

Два лакея позади.

Лишь со мною барин поравнялся,

Бросил взор свой на меня

-Здравствуй, милая красотка!

Из которого села?

-Вашей милости,

Сударь, крестьянка, —

Отвечала я ему

Отвечала я ему, господину своему.-

-Не тебя ли, моя радость,

Егор за сына просил?

Его сын тебя не стоит,

Не к тому ты рождена…

Нынче ты моя крестьянка,

Завтра будешь госпожа!

Госпожою быть мне лестно,

Да Ванюшку больно жаль…

Вечір пізно з лісу

Я корів додому гнала.

Лише спустилася до ручка.

Поблизу зеленого лужка,

Чую-бачу їде пан з поля-

Дві собачки попереду

Дві собачки попереду,

Два лакеї позаду.

Лише зі мною пан порівнявся,

Кинув погляд свій на мене

-Привіт, мила красуня!

З якого села?

-Вашої милості,

Пане, селянко, —

Відповідала я йому

Відповідала я йому, пану своєму.

-Не тебе, моя радість,

Єгор за сина просив?

Його син тебе не стоїть,

Не до того ти народжена...

Нині ти моя селянка,

Завтра будеш пані!

Пані бути мені втішно,

Так|Ванюшку боляче шкода...