Моя Москва - Людмила Зыкина

Я по свету немало хаживал,

Жил в землянках, в окопах, в тайге,

Похоронен был дважды заживо,

Знал разлуку любил в тоске.

Но Москвой я привык гордиться,

И везде повторял я слова:

Дорогая моя столица,

Золотая моя Москва.

Дорогая моя столица,

Золотая моя Москва.

Я люблю подмосковные рощи

И мосты над твоею рекой,

Я люблю твою Красную площадь

И кремлевских курантов бой.

В городах и далеких станицах

О тебе не умолкнет молва:

Дорогая моя столица,

Золотая моя Москва.

Дорогая моя столица,

Я по світу чимало ходив,

Жив у землянках, в¦окопах, у тайзі,

Похований був двічі живцем,

Знав розлуку любив у тузі.

Але Москвою я звик пишатися,

І скрізь повторював я слова:

Дорога моя столиця,

Золота моя Москва.

Дорога моя столиця,

Золота моя Москва.

Я люблю підмосковні гаї

І мости над твоєю річкою,

Я люблю твою Червону площу

І кремлівських курантів бій.

У містах і далеких станицях

Про тебе не замовкне чутка:

Дорога моя столиця,

Золота моя Москва.

Дорога моя столиця,