Белый вечер - Эдита Пьеха, Марк Григорьевич Фрадкин

Осень плачет дожём, дай руку мне, так теплей

Хочешь, вместе уйдём от суеты, от людей

И будет вечер белым — белым с нитями звёздных рек

Там где рисует белым мелом на тратуарах снег.

Знаешь всё пустяки, когда вдвоём, как один

Будут ссоры легки, а плач и смех без причин

И будет вечер белым — белым с нитями звёздных рек

Там где рисует белым мелом на тратуарах снег.

Ты устал ну так что ж, вернись назад, будь честней

Ты ссобой не возьмёшь любовь и свет наших дней.

И будет вечер белым — белым с нитями звёздных рек

Там где рисует белым мелом на тратуарах снег.

И будет вечер белым — белым с нитями звёздных рек

Там где рисует белым мелом на тратуарах снег.

И будет вечер белым — белым с нитями звёздных рек

Там где рисует белым мелом на тратуарах снег.

Осінь плаче дожом, дай мені руку, так тепліше

Хочеш, разом підемо від суєти, від людей

І буде вечір білим — білим з нитками зоряних річок

Там де малює білою крейдою на тратуарах сніг.

Знаєш все дрібниці, коли удвох, як один

Будуть сварки легкі, а плач і сміх без причин

І буде вечір білим — білим з нитками зоряних річок

Там де малює білою крейдою на тратуарах сніг.

Ти втомився ну так що, повернися назад, будь чесніший

Ти з собою не візьмеш кохання і світло наших днів.

І буде вечір білим — білим з нитками зоряних річок

Там де малює білою крейдою на тратуарах сніг.

І буде вечір білим — білим з нитками зоряних річок

Там де малює білою крейдою на тратуарах сніг.

І буде вечір білим — білим з нитками зоряних річок

Там де малює білою крейдою на тратуарах сніг.