Где же ты, друг - Марк Бернес, Марк Григорьевич Фрадкин

Где же ты, друг, где же ты, брат?

Мне всё кажется, снова

Над нами с тобою

Таежные кедры горят.

Много ночей, душных ночей,

Мне все снятся

Любимые брови девчонки,

Что стала женою твоей.

В диком краю, в нашем краю

Мы построили город

И людям на память

Оставили юность свою.

Пусть не вернуть, пусть не обнять…

Только я ни о чем,

Ни о чем не жалею

И все повторил бы опять.

Где же ты, брат, где же ты, друг?

Никогда не забудем

Мы кедров таежных,

Шершавых мальчишеских рук.

Де ти, друже, де ти, брате?

Мені все здається, знову

Над нами з тобою

Таєжні кедри горять.

Багато ночей, душних ночей,

Мені всі сняться

Улюблені брови дівчата,

Що стала твоєю дружиною.

В дикому краю, в нашому краю

Ми побудували місто

І людям на пам'ять

Залишили юність свою.

Нехай не повернути, нехай не обійняти ...

Тільки я ні про чому,

Ні про що не шкодую

І все повторив би знову.

Де ти, брате, де ти, друже?

Ніколи не забудемо

Ми кедрів тайгових,

Шорстких хлоп'ячих рук.