Vernulsya ya na Rodinu - Леонид Утёсов, Эстрадный оркестр п/у Леонида Утёсова, Марк Григорьевич Фрадкин

Вернулся я на Родину.

Шумят березки встречные.

Я много лет без отпуска служил в чужом краю.

И вот иду как в юности я улицей Заречною,

И нашей тихой улицы совсем не узнаю.

Здесь вырос сад над берегом с тенистыми дорожками,

Окраины застроились, завода - не узнать.

В своей домашней кофточке, в косыночке с горошками

Седая, долгожданная, меня встречает мать.

Здесь столько нами прожито, здесь столько троп исхожено,

Здесь столько испытали мы и радостей и гроз.

Пусть плакать в час свидания солдату не положено,

Но я любуюсь Родиной и не скрываю слез.

Вернулся я на Родину и у пруда под ивою

Ты ждешь, как в годы давние, прихода моего.

Была бы наша Родина богатой да счастливою,

А выше счастья Родины нет в мире ничего!

А выше счастья Родины нет в мире ничего!

Повернувся я на Батьківщину.

Шумлять берізки зустрічні.

Я багато років без відпустки служив у чужому краю.

І ось іду як у юності я вулицею Зарічною,

І нашої тихої вулиці зовсім не впізнаю.

Тут виріс сад над берегом із тінистими доріжками,

Околиці забудувалися, заводу – не впізнати.

У своїй домашній кофтинці, у косиночці з горошками

Сива, довгоочікувана, мене зустрічає мати.

Тут стільки нами прожито, тут стільки стежок,

Тут стільки випробували ми і радощів та гроз.

Нехай плакати в годину побачення солдату не належить,

Але я любуюсь Батьківщиною і не приховую сліз.

Повернувся я на Батьківщину і біля ставка під вербою

Ти чекаєш, як у давнину, приходу мого.

Була б наша Батьківщина багатою та щасливою,

А вище за щастя Батьківщини немає в світі нічого!

А вище за щастя Батьківщини немає в світі нічого!