Весна - КооперативништяК

Падали камни с неба весной,

Трубы гудели от воплей ослов.

И ослепленные их красотой

Карлицы лезли сквозь иглы кустов.

Карлицы лезли, а вечер синел

Ромом гаванским, мерзким на вкус.

«Вот и остался я не у дел," —

Думал качаемый хмелем Прокруст.

Книги истлеют, что проку в них…

Дым папиросный щиплет глаза,

Падают камни, не клеится стих,

Вот и до нас докатилась весна…

Падали камені з неба навесні,

Труби гули від криків ослів.

І осліплені їх красою

Карлиці лізли крізь голки кущів.

Карлиці лізли, а вечір синів

Ромом гаванським, мерзенним на смак.

«От і залишився я не біля справ,» —

Думав хмелем, що коливається, Прокруст.

Книжки зітліють, що користі в них…

Дим цигарковий щипає очі,

Падають каміння, не клеїться вірш,

От і до нас докотилася весна…