Мудрым и справедливым - КооперативништяК

Ты хочешь быть мудрым и справедливым,

Или, хотя бы, безжалостным,

Твой потолок —

единственный жизненно важный кусок неба,

Помни свой долг —

Оставаться вечным калекой и быть бессильным.

Протертые нервы стучат по паркету

Спокойно и немножечко больно

Ты станешь первым

Кто дернет струны натянутых нервов

И станешь нервным,

Словно безногий,

который никак не решится стать первым.

А утром во вторник бледное солнце

Тащит обузой рассвет за собой,

Как городовой

Встает против шерсти упрямый покой

И ты будешь мой

Труп закапывать в жидкий прибой

Там я стану собой.

И что-то пошло в наступленье внутри

Нервно стучится пространство вдали

Ты — на мели.

Бегают в куртках безликие дни.

А впереди

Веселящийся бог зажигает огни

на свои костыли.

Ты хочешь быть мудрым и справедливым

Или, как брамин, безжалостным.

Твой потолок —

Старого серого неба безликий кусок,

Помни свой долг,

Чтобы успеть в подобающий срок

Сделать глоток.

Ти хочеш бути мудрим і справедливим,

Або, хоч би, безжальним,

Твоя стеля —

єдиний життєво важливий шматок неба,

Пам'ятай свій обов'язок

Залишатися вічним калікою і бути безсилим.

Протерті нерви стукають по паркету

Спокійно і трошки боляче

Ти станеш першим

Хто смикне струни натягнутих нервів

І станеш нервовим,

Немов безногий,

що не вирішиться стати першим.

А вранці у вівторок бліде сонце

Тягне тягарем світанок за собою,

Як містовий

Встає проти вовни впертий спокій

І ти будеш мій

Труп закопувати в рідкий прибій

Там я стану собою.

І щось пішло в наступ усередині

Нервово стукає простір вдалині

Ти — на мілині.

Бігають у куртках безликі дні.

А попереду

Бог, що веселиться, запалює вогні

на свої милиці.

Ти хочеш бути мудрим і справедливим

Або, як брамін, безжальний.

Твоя стеля —

Старого сірого неба безликий шматок,

Пам'ятай свій обов'язок,

Щоб встигнути в належний термін

Зробити ковток.