Тоска по Родине - КооперативништяК

Проходя сквозь фундамент морга, Адам обратил внимание,

Что структура бетона разумна и находится в вечном движении

И бессмысленность существования точно так же терзает сознание

Жизнь проходит в тоске по Родине и в бессмысленном накоплении.

А покойники в исступлении колотили в дверь холодильника,

Будто что-то оставили дома, будто их еще не забыли,

Но угрюмый разум оракулов укрывал серым снегом могильники,

Так приходит тоска по Родине, так уходят в туман Валькирии.

Но без горечи и без радости грыз Адам наливные яблочки,

Ела Ева зеленые персики, бог на них смотрел в окулярчики

Раскололось небо весеннее на зеленое и бесцельное

Жизнь проходит в тоске по Родине, все печальное, все похмельное.

Прилетай на метле, любимая, приноси с собой вечер сладостный,

Мы с тобой отправимся странствовать в параллельный мир, там, где радостно,

Ведь структура бетона разумна и находится в вечном движении,

Жизнь проходит в тоске по Родине и в бессмысленном размножении.

Проходячи крізь фундамент моргу, Адам звернув увагу,

Що структура бетону розумна і знаходиться в вічному русі

І безглуздість існування точно так що мучить свідомість

Життя проходить у тузі за Батьківщиною і в безглуздому накопиченні.

А небіжчики в шалені били в двері холодильника,

Ніби щось залишили вдома, ніби їх ще не забули,

Але похмурий розум оракулів укривав сірим снігом могильники,

Так приходить туга за Батьківщиною, так йдуть у туман Валькірії.

Але без гіркоти і без радості гриз Адам наливні яблучка,

Їла Єва зелені персики, бог на них дивився в окулярчики

Розкололося небо весняне на зелене і безцільне

Життя проходить у тузі по Батьківщині, все сумне, все похмільне.

Прилітай на мітлі, кохана, приноси з собою вечір солодкий,

Ми з тобою вирушимо мандрувати в паралельний світ, там, де радісно,

Адже структура бетону розумна і знаходиться в вічному русі,

Життя проходить у тузі за Батьківщиною і в безглуздому розмноженні.