Кукла-мукла - КооперативништяК

Уронили куклу, оторвали руки,

Открутили ноги, отвинтили репу.

Пейсы искромсали, искупали в луже,

Так вот и бывает, язва ему в душу.

Так вот и сверкают огоньки на елках,

Когда плохо вьется змеями колготка,

Когда кто-то пьяный, грубый и угрюмый

Тянет, словно рупор, к бедной кукле губы.

«Я тебя одену в шелковое платье,

Будешь добрым словом дядю вспоминать ты.

Я тебя утешу странными речами,

Значит, все сегодня будет между нами».

Так вот и бывает в этом мире трудном,

Все мы копошимся, словно черви в трупах.

Так что безразлично, дяде или тете

Расчленять девицу ночью на болоте.

Ты не жди, бедняжка, принцев не бывает.

Принцы после свадьбы в лунном небе тают.

Уронили куклу, искупали в луже,

Так вот и бывает, язва ему в душу.

Впустили ляльку, відірвали руки,

Відкрутили ноги, викрутили ріпу.

Пейси іскромсали, викупали в калюжі,

Так ось і буває, виразка йому в душу.

Так ось і виблискують вогники на ялинках,

Коли погано в'ється зміями колготка,

Коли хтось п'яний, грубий і похмурий

Тягне, немов рупор, до бідної ляльки губи.

«Я тебе одягну в шовкову сукню,

Будеш добрим словом дядькові ти згадувати.

Я тебе втішу дивними промовами,

Отже все сьогодні буде між нами».

Так от і буває в цьому світі важкому,

Усі ми копаємося, немов черв'яки в трупах.

Так що байдуже, дядькові чи тітці

Розчленовувати дівчину вночі на болоті.

Ти не чекай, бідолаха, принців не буває.

Принци після весілля в місячному небі тануть.

Впустили ляльку, викупали в калюжі,

Так ось і буває, виразка йому в душу.