От любви к любви - Константин Никольский

От вопроса до ответа

Через пpопасти невзгод

По ветру иль пpотив ветpа

То назад, a то вперед.

От истока до итога

То в довольстве, то в нужде

То за богом, то от бога

Вслед блуждающей звезде.

Из причудливых сплетений

Чувств и мыслей дел и слов

Из уступок и ступеней

Из развилок и узлов.

Вниз и вверх крута, полога

Вся в обмане, в суете

Всех достанет нас дорога

От беды к беде.

Сколько можно, Боже правый,

Убиваясь и горя,

Кто во имя, кто во славу

Всё впустую, всё зазря.

Понапрасну словом красным

Мы дела свои веpшим

Понапрасну пламень ясный

Во спасение души.

По одной дорожке бродим

Этот слеп, a этот зряч

Жизнь не жизнь, a что-то вроде

В свете призрачных удач.

Память в дрожь, судьба на ветер

Мысль кругами по воде

Все на свете, все на свете

От беды к беде.

Может кто-то, я не знаю

Смысл иной во всем постиг

Может истина иная

Всех помирит и простит.

Пусть терпение продлится

До скончания веков

Пусть запомнят наши лица

У последних берегов.

Каждый день — подарок неба

Каждый миг — игра судьбы

Стань таким, каким ты не был

Иль останься тем, кем был.

В вечный путь, не зная срока

Сам себя благослови

Есть же где-нибудь дорога

От любви к любви.

Від питання до відповіді

Через провалля негараздів

По вітру або проти вітру

То назад, а то вперед.

Від истоку до результату

То в задоволенні, то в потребі

То за богом, то від бога

Слідом за блукаючою зіркою.

З химерних сплетень

Почуттів і думок справ і слів

З поступок і ступенів

З розвилок і вузлів.

Вниз і вгору крута, полога

Вся в обмані, в метушні

Всіх дістане нас дорога

Від біди до біди.

Скільки можна, Боже правий,

Вбиваючись і горя,

Хто в ім'я, хто в славу

Все даремно, все марно.

Даремно словом червоним

Ми справи свої вірші

Даремно полум'я ясне

Порятунок душі.

Однією доріжкою бродимо

Цей сліпий, а цей зряч

Життя не життя, а щось наче

У світлі примарних удач.

Пам'ять у тремтіння, доля на вітер

Думка кругами з води

Все на світі, все на світі

Від біди до біди.

Може хтось, я не знаю

Сенс інший в усьому осягнув

Може істина інша

Усіх помирить і пробачить.

Нехай терпіння триватиме

До кінця віків

Нехай запам'ятають наші обличчя

У останніх берегів.

Щодня — подарунок неба

Кожну мить — гра долі

Стань таким, яким ти не був

Або залишся тим, ким був.

Вічний шлях, не знаючи терміну

Сам себе благослови

Є де-небудь дорога

Від любові до любові.