Без цели и без расчета - Константин Никольский

Без цели и без расчета,

Порывом увлечена,

Не знает стрела со взлета

Куда вонзится она.

За бурей, мчащейся мимо,

Пускаясь в дальний полет,

Не ведает лист гонимый

В какой борозде замрет.

Таким же и я пребуду,

Не разбирая пути,

Иду, не зная откуда,

Куда суждено прийти.

Гигантские волны моря,

Отправившись с ветром в путь,

Несутся вперед, не споря

На чьем берегу уснуть.

В мерцающем ореоле

Не ведают две свечи,

Которой истаять вскоре,

Которой гореть в ночи.

Таким же и я пребуду,

Не разбирая пути,

Иду, не зная откуда,

Куда суждено прийти.

Без мети і без розрахунку,

Поривом захоплена,

Не знає стріла зі зльоту

Куди встромиться вона.

За бурею, що мчить повз,

Нехай в дальний політ,

Не знає лист гнаний

Який борозні замре.

Таким і ж я буду,

Не розбираючи шляхи,

Іду, не знаючи звідки,

Куди судилося прийти.

Гігантські хвилі моря,

Вирушивши з вітром в шлях,

Мчать вперед, не сперечаючись

На чиєму березі заснути.

У мерехтливому ореолі

Не знають дві свічки,

Який скоротиться,

Який горіти в ночі.

Таким і ж я буду,

Не розбираючи шляхи,

Іду, не знаючи звідки,

Куди судилося прийти.