Праздник - Игорь Тальков

Милая, сегодня праздник.

День открытых дверей в забытом доме.

Милая, невероятно то, что мне так повезло:

Я ощущаю тепло твоей ладони.

День, день и ночь, ночь и день ожидал,

Я всегда ожидал эту встречу,

Тихо скользили года, угасая вдали без следа,

А я ждал этот вечер.

Пусть между нами — стена:

У тебя я — один, у меня ты — одна, даже пусть

за стеною,

И не наша вина в том, что жизнь так сложна

И что я — не с тобою и ты — не со мною.

Милая, но мы не будем

Дом возводить из песка и улетать в облака с тобой

не будем.

Милая, но сегодня — праздник.

Завтра закружат тебя, нежность твою губя, скупые

будни.

День, день и ночь, ночь и день ожидал,

Я всегда ожидал эту встречу.

Тихо скользили года, угасая вдали без следа,

А я ждал этот вечер.

Пусть между нами — стена:

У тебя я — один, у меня ты — одна, даже пусть за стеною,

И не наша вина в том, что жизнь так сложна

И что я — не с тобою и ты — не со мною

Мила, сьогодні свято.

День відкритих дверей у забутому будинку.

Мила, неймовірно те, що мені так пощастило:

Я відчуваю тепло твоєї долоні.

День, день і ніч, ніч та день очікував,

Я завжди чекав на цю зустріч,

Тихо ковзали роки, згасаючи вдалині без сліду,

А я чекав на цей вечір.

Нехай між нами – стіна:

У тебе я один, у мене ти одна, навіть нехай

за стіною,

І не наша вина в тому, що життя таке складне

І що я – не з тобою і ти – не зі мною.

Мила, але ми не будемо

Будинок зводити з піску і відлітати у хмари з тобою

Не будемо.

Мила, але сьогодні свято.

Завтра закружляють тебе, ніжність твою губячи, скупі

будні.

День, день і ніч, ніч та день очікував,

Я завжди чекав на цю зустріч.

Тихо ковзали роки, згасаючи вдалині без сліду,

А я чекав на цей вечір.

Нехай між нами – стіна:

У тебе я один, у мене ти одна, навіть нехай за стіною,

І не наша вина в тому, що життя таке складне

І що я – не з тобою і ти – не зі мною