У твоего окна - Игорь Тальков

Я жал на все педали, в висках стучала кровь

Я так боялся опоздать в страну с названием "любовь"

Я все боялся опоздать в страну с названием "любовь".

Мне цель казалась ясной, я так был юн и смел

И столько слов напрасных наговорить успел.

Ах, если б знать в ту пору, что где-то ты одна.

Мне нравится смотреть на город из твоего окна.

Мне нравится смотреть на город из твоего окна.

Исписанных тетрадей в столе не перечесть

В них пылкими стихами я выплакался весь.

Под солнцем в абажуре отцвел бумажный куст

И отшумели бури в стакане мнимых чувств.

Ах, если б знать в ту пору, что где-то ты одна.

Мне нравится смотреть на город из твоего окна.

Мне нравится смотреть на город из твоего окна.

Вот потому, родная, немногословен я

Когда плывут под нами и небо, и земля

Когда стихают споры и замирает дом и расцветает город за твоим окном.

Когда стихают споры и засыпает дом и расцветает город за твоим окном.

Я тиснув на всі педалі, у скронях стукала кров

Я так боявся запізнитися в країну під назвою "любов"

Я все боявся запізнитися в країну під назвою "любов".

Мені мета здавалася ясною, я так був юний і сміливий

І стільки даремних слів наговорити встиг.

Ах, якби знати на той час, що десь ти одна.

Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.

Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.

Списаних зошитів у столі не перерахувати

У них палким віршем я виплакався весь.

Під сонцем в абажурі відцвіли паперові кущі.

І відшуміли бурі у склянці уявних почуттів.

Ах, якби знати на той час, що десь ти одна.

Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.

Мені подобається дивитися на місто із твого вікна.

Ось тому, рідна, небагатослівний я

Коли пливуть під нами і небо, і земля

Коли вщухають суперечки та завмирає будинок і розквітає місто за твоїм вікном.

Коли вщухають суперечки та засинає будинок і розквітає місто за твоїм вікном.