Друзья-товарищи - Игорь Тальков

Мне говорили то, что все мои стихи от совершенства бесконечно далеки.

Мне говорили то, что мой вокальный дар, действует на головы, как солнечный удар.

Припев:

Ох уж эти мне друзья-товарищи,

Всё, всё, всё, всё знающие,

С камушком за пазухой и с фигой за спиной

И с одной на всех извилиной.

Пусть говорят тебе «доброжелатели», что все твои стремленья — не желательны.

Ты их не слушай, успокойся и дерзай и всех «доброжелателей» подальше посылай!

Припев:

Ох уж эти мне «доброжелатели»,

Прорицатели, советодатели,

С камушком за пазухой и с фигой за спиной

И с одной на всех извилиной.

Мне говорили то, что все мои стихи от совершенства бесконечно далеки.

Мне говорили то, что я не то пишу, а я стою — пою, пишу, играю и пляшу.

Мне говорили то, что я не так дышу, а я стою — пою, дышу, играю и пляшу.

Мне говорили то, что я не то пишу, а я пою, пишу, дышу, играю и пляшу.

Вот так!

Мені говорили те, що всі мої вірші від досконалості нескінченно далекі.

Мені говорили те, що мій вокальний дар діє на голови, як сонячний удар.

Приспів:

Ох вже ці мені друзі-товариші,

Все, все, все, всі знають,

З камінчиком за пазухою і з фігою за спиною

І з одною на всіх звивиною.

Нехай кажуть тобі «доброзичливці», що всі твої прагнення—не бажані.

Ти їх не слухай, заспокойся і дерзай і всіх «доброзичливців» подалі посилай!

Приспів:

Ох вже ці мені «доброзичливці»,

Віщуни, порадники,

З камінчиком за пазухою і з фігою за спиною

І з одною на всіх звивиною.

Мені говорили те, що всі мої вірші від досконалості нескінченно далекі.

Мені говорили те, що я не пишу, а я стою — співаю, пишу, граю і танцюю.

Мені говорили те, що я не так дихаю, а стою співаю, дихаю, граю і танцю.

Мені говорили те, що я не пишу, а я співаю, пишу, дихаю, граю і танцюю.

Ось так!