Tango Per Due - Francesco Guccini

Coppia che sta silenziosa, un po' rigida e in posa a ballare una sera:

la vita è solo una cosa rimasta indietro, non c'è più, ma c’era;

composta e indomenicata, eleganza sfuocata raggiunta a fatica,

l’oggi ha cambiato facciata, ma di quell’ieri passato io so

che tante ne potreste raccontare e il ricordo stempera e non guasta,

quante cose e facce da narrare che come si dice un romanzo non basta,

nate con un rapido: «a domani», continuate in giorni di «sì» e «no»

lampi sotto cieli suburbani e raffica il tango che vi presentò.

Lui biella, stantuffo, leva, muscoli, grinta, officina, sole,

lei quiete, chitarra, vela, segreti, donna, calore, viole,

lui bar, alcol, nicotina, capelli indietro, cravatta, bici,

lei raion, lei signorina, la permanente coi ricci.

Coppia di fronte a un bianchino, anonimo vino frizzante anidride:

la vita che buffa cosa, ma se lo dici nessuno ride.

Coppia legata dai giorni, partenze e ritorni, fortezza e catena,

datemi i vostri ricordi, ditemi che ne valeva la pena.

Ora le luci son spente, sta uscendo la gente, saluti e rumore,

ditemi che avete in mente, come una volte, di fare l’amore,

quello che è stato il segreto di un prato o di un greto,

del buio d’un viale,

quel gioco ardente e discreto, d’allora sempre diverso ed uguale…

Chi lo sa se ciò che è da cercare,

ciò che non sai mai se vuoi o non vuoi,

sia così banale da trovare, sia lungo ogni strada,

sia a fianco di noi,

perso in tante scatole di odori, angoli e tendine che non so

impronte di paesaggi e di colori,

manciata di un tango che vi accompagnò.

Lui biella, stantuffo, leva, muscoli, grinta, officina, sole,

lei quiete, chitarra, vela, segreti, donna, calore, viole,

lui bar, alcol, nicotina, capelli indietro, cravatta, bici,

lei raion, lei signorina, lei lei.

Пара стоїть тихо, трохи напружена і позує танцювати однієї ночі:

життя – це лише річ, що залишилася, її вже немає, але вона була;

складна та індоменікатна, нечітка елегантність досягається з працею,

сьогоднішній день змінив своє обличчя, але я знаю про минуле вчора

щоб можна було стільки розповісти, і пам'ять пом'якшується і не псується,

скільки речей і облич розповісти про те, як сказано в романі, мало,

народжений з швидким: «побачимось завтра», продовжуйте в дні «так» і «ні».

блискавка під приміським небом і вибухнула танго, яке він вам подарував.

Він шатун, поршень, важіль, м'язи, рішучість, майстерня, сонце,

вона затихає, гітара, вітрило, секрети, жінка, тепло, фіалки,

він бар, алкоголь, нікотин, волосся назад, краватка, велосипед,

вона район, вона сумує, завивка з локонами.

Пара перед анонімним ангідридним ігристим вином Bianchino:

життя, яка смішна річ, але якщо ти це скажеш, ніхто не сміється.

Пара, зв'язана днями, від'їздами і поверненнями, фортецею і ланцюгом,

дай мені свої спогади, скажи, що воно того варте.

Зараз світло погасло, люди виходять, привіт і шум,

скажи мені, що ти маєш на увазі, як і в минулому, займатися любов'ю,

в чому таємниця лугу чи берега,

темряви проспекту,

та палка й стримана гра, відтоді завжди різна й та сама...

Хто знає, чи що шукати,

чого ніколи не знаєш, хочеш ти чи не хочеш,

так тривіально знайти на кожній вулиці,

будь на нашому боці,

загубився в стількох ящиках із запахами, закутками, що я не знаю

сліди пейзажів і кольорів,

жменю танго, яке акомпанує тобі.

Він шатун, поршень, важіль, м'язи, рішучість, майстерня, сонце,

вона затихає, гітара, вітрило, секрети, жінка, тепло, фіалки,

він бар, алкоголь, нікотин, волосся назад, краватка, велосипед,

вона район, вона сумує, вона вона.