С той стороны - Екатерина Яшникова

Поколение связанных рук

По колени увязло в архивах заслуг

Праотцов, наблюдая, как ржа ест латунь старины.

В их глазах вековая печаль,

Но вот-вот кто-то вскроет седьмую печать –

И уже невозможно заставить молчать

Тех, кому эти песни слышны

С той стороны.

С выбором нынче беда –

Как же мне стать добрей, подскажи, Буридан?

Я ищу доказательства жизни созданий иных.

Неизвестный почти никому,

В каждом доме скрывается маленький Мук.

Нас пугают, что черти приходят на стук,

Но никто не желает войны

С той стороны.

Как по Еве тоскует Адам,

По ногам невесомым тоскует вода –

Глубина ждёт и жаждет другой Глубины.

Только время не выпросить в долг,

И когда-нибудь в проводе кончится ток,

Но спокойной рукою подводит итог

Тот, кто знает, о чём его сны

С той стороны.

Покоління зв'язаних рук

По коліна загрузло в архівах заслуг

Праотців, спостерігаючи, як жито їсть латунь старовини.

В їхніх очах віковий смуток,

Але ось-ось хтось розкриє сьому печатку –

І вже неможливо змусити мовчати

Тих, кому ці пісні чутні

З того боку.

З вибором нині біда –

Як же мені стати добрішим, підкажи, Бурідан?

Я шукаю докази життя інших.

Невідомий майже нікому,

У кожному будинку ховається маленький Борошно.

Нас лякають, що чорти приходять на стукіт,

Але ніхто не бажає війни

З того боку.

Як по Єві сумує Адам,

По ногах невагомим тужить вода -

Глибина чекає та прагне іншої Глибини.

Тільки час не випросити у борг,

І колись у дроті скінчиться струм,

Але спокійною рукою підбиває підсумок

Той, хто знає, про що його сни

З того боку.