Спасибо Вам (Посвящение А.Я.Розенбауму) - Дмитрий Хмелёв

С осенней грустью зазвучит любимый всеми «Вальс бостон»,

И мать, конечно, заворчит,

И мать, конечно, заворчит:«Убавьте свой магнитофон».

Мне очень хочется сказать, огромное спасибо Вам.

Что чувствую-не передать, что чувствую-не передать

Ни на бумагу, ни губам.

Спасибо вам за всё, за песню, за аккорд,

Спасибо вам за пролитый на сцене пот.

За непростую эту жизнь, спасибо вам,

Дай Бог вам столько же прожить, назло врагам.

Жизнь мимо не прошла, а значит удалась.

Хоть ставили капканы на тропе не раз.

За то, что молоды душой не по годам, спасибо Вам.

Тяжелый подуставший взгляд, цветы всегда у ваших ног.

С афиши смотрит на меня,

С афиши смотрит на меня матёрый одинокий волк.

Зал переполнен, как всегда, придётся многим постоять.

После концерта просто так, не отпускали никогда,

Да и не будут отпускать.

Спасибо вам за всё, за песню, за аккорд,

Спасибо вам за пролитый на сцене пот.

За непростую эту жизнь, спасибо вам,

Дай Бог вам столько же прожить, назло врагам.

Жизнь мимо не прошла, а значит удалась.

Хоть ставили капканы на тропе не раз.

За то, что молоды душой не по годам, спасибо Вам.

Страдает сердце и кричит, сочится кровь из равных ран,

А песня души бередит,

А песня души бередит и ветеранам и ворам.

Старание огрубевших рук, вдруг вскроет вены тишине.

Всегда храни его Господь!

Оберегай, Санкт-Петербург!

Он столько посвятил тебе…

З осіннім сумом зазвучить коханий усіма «Вальс бостон»,

І мати, звичайно, забурчить,

І мати, звичайно, забурчить: «Зменште свій магнітофон».

Мені дуже хочеться сказати, дякую Вам.

Що відчуваю-не передати, що відчуваю-не передати

Ні на папір, ні на губи.

Дякуємо вам за все, за пісню, за акорд,

Дякую вам за розлитий на сцені піт.

За непросте це життя, дякую вам,

Дай Бог вам стільки ж прожити, на зло ворогам.

Життя повз не минуло, а значить вдалося.

Хоч ставили капкани на стежці не раз.

За те, що молоді душею не по роках, дякую Вам.

Тяжкий втомлений погляд, квіти завжди біля ваших ніг.

З афіші дивиться на мене,

З афіші дивиться на мене одинокий вовк.

Зал переповнений, як завжди, доведеться багатьом постояти.

Після концерту просто так, не відпускали ніколи,

Та й не відпускатимуть.

Дякуємо вам за все, за пісню, за акорд,

Дякую вам за розлитий на сцені піт.

За непросте це життя, дякую вам,

Дай Бог вам стільки ж прожити, на зло ворогам.

Життя повз не минуло, а значить вдалося.

Хоч ставили капкани на стежці не раз.

За те, що молоді душею не по роках, дякую Вам.

Страждає серце і кричить, сочиться кров із рівних ран,

А пісня душі бередить,

А пісня душі бередить і ветеранам та злодіям.

Старання огрубілих рук раптом розкриє вени тиші.

Завжди бережи його Господь!

Оберігай, Санкт-Петербург!

Він стільки присвятив тобі...