Истина - Дмитрий Хмелёв

Жизнь моя не кажется пустой,

Я и музыкант и книгочей,

Но, взрывает мозг вопрос простой —

Зачем.

В океане безутешных слёз,

Как святая милость бытия,

Следующий, плещется вопрос

Кто я.

Но стена — вопрос без ответа,

Дай мне сил что б не повернуть,

Истина — я верю есть где-то,

Истина к ней мой лежит путь.

Разве важно царь ты или смерд,

Крутится сансары колесо,

И, до хрипа в лёгких машет смерть —

Косой.

Мыслям нет начала и конца,

Тлен вокруг куда не повернись,

Я, спросил что делать мудреца —

Проснись.

Життя моє не здається порожнім,

Я і музикант і книгочів,

Але, підриває мозок питання просте

Навіщо?

В океані невтішних сліз,

Як свята милість буття,

Наступний, плещиться питання

Хто я.

Але стіна — питання без відповіді,

Дай мені сил, щоб не повернути,

Істина - я вірю є десь,

Істина до неї мій лежить шлях.

Хіба важливо цар ти або смерд,

Крутиться сансар колесо,

І, до хрипу в легких махає смерть —

Косий.

Думкам немає початку і кінця,

Тлін навколо куди не повернись,

Я, спитав, що робити мудреця.

Прокинься.