I vecchi - Claudio Baglioni

I vecchi sulle panchine dei giardini

Succhiano fili d’aria a un vento di ricordi

Il segno del cappello sulle teste da pulcini

I vecchi mezzi ciechi

I vecchi mezzi sordi…

I vecchi che si addannano alle bocce

Mattine lucide di festa che si può dormire

Gli occhiali per vederci da vicino

A misurar le gocce

Per una malattia difficile da dire…

I vecchi tosse secca che non dormono di notte

Seduti in pizzo a un letto a riposare la stanchezza

Si mangiano i sospiri e un po' di mele cotte

I vecchi senza un corpo

I vecchi senza una carezza…

I vecchi un po' contadini

Che nel cielo sperano e temono il cielo

Voci bruciate dal fumo

E dai grappini di un’osteria…

I vecchi vecchie canaglie

Sempre pieni di sputi e consigli

I vecchi senza più figli

E questi figli che non chiamano mai…

I vecchi che portano il mangiare per i gatti

E come i gatti frugano tra i rifiuti

Le ossa piene di rumori

E smorfie e versi un po' da matti

I vecchi che non sono mai cresciuti…

I vecchi anima bianca di calce in controluce

Occhi annacquati dalla pioggia della vita

I vecchi soli come i pali della luce

E dover vivere fino alla morte

Che fatica…

I vecchi cuori di pezza

Un vecchio cane e una pena al guinzaglio

Confusi inciampano di tenerezza

E brontolando se ne vanno via…

I vecchi invecchiano piano

Con una piccola busta della spesa

Quelli che tornano in chiesa lasciano fuori bestemmie

E fanno pace con Dio…

I vecchi povere stelle

I vecchi povere patte sbottonate

Guance raspose arrossate

Di mal di cuore e di nostalgia…

I vecchi sempre tra i piedi

Chiusi in cucina se viene qualcuno

I vecchi che non li vuole nessuno

I vecchi da buttare via…

Ma i vecchi… i vecchi

Se avessi un’auto da caricarne tanti

Mi piacerebbe un giorno portarli al mare

Arrotolargli i pantaloni

E prendermeli in braccio tutti quanti…

Sedia sediola… oggi si vola…

E attenti a non sudare…

Старі на лавках у садах

Вони всмоктують стручки повітря у вітрі спогадів

Знак капелюха на головах курчат

Старий напівсліпий

Старий напівглухий...

Старі, які закохуються в миски

Яскраві вечірні ранки, на яких можна спати

Окуляри, щоб побачити нас зблизька

Виміряти краплі

Для хвороби, про яку важко сказати...

Старий сухий кашель, який не спить вночі

Сидячи в мереживі на ліжку, щоб відпочити втому

Їмо зітхання і трохи печених яблук

Старі люди без тіла

Старі без ласки...

Старі трохи селяни

Хто на небі сподівається і неба боїться

Голоси, обпалені димом

І з грапіні таверни...

Старі старі негідники

Завжди повний плювок і порад

Старий без дітей

А ці діти, які ніколи не телефонують...

Старі люди, які приносять їжу для котів

І як коти нишпорять підстилкою

Кістки повні шумів

І гримаси, і вірші трохи божевільні

Старих, які так і не виросли...

Старіша біла душа лайма в підсвічуванні

Очі, сльозені дощем життя

Старі сонця, як світлові стовпи

І доведеться жити до смерті

Який біль…

Старі фаршировані серця

Старий пес і покарання на повідку

Розгублені, вони спотикаються з ніжністю

І, бурчачи, йдуть геть...

Люди похилого віку старіють

З маленькою сумкою для покупок

Ті, хто повертається до церкви, залишають богохульства

І миряться з Богом...

Бідні старі зірки

Бідолашна старенька розстібнута

Хрипкі червоні щоки

Душевний біль і ностальгія...

Старі завжди поруч

Замикається на кухні, якщо хтось прийде

Старі люди, які нікому не потрібні

Старі викинути...

Але старий ... старий

Якби я мав машину, щоб завантажити стільки

Я хотів би одного разу відвезти їх на море

Закатати йому штани

І візьму їх усіх на руки...

Сидіння крісло ... сьогодні ми летимо ...

І будьте обережні, щоб не спітніти ...