Un Mondo A Forma Di Te - Claudio Baglioni

Meglio di no non voltarsi mai quando si va via

Perché voltarsi è già un po' tornare è già nostalgia

E non si va mai così lontano e mai via di qua

Mai come quando non si sa bene dove si va

La culla di foschia di un piccolo mattino

E come una malìa mi si versò nel cuore

Ed io inseguii la scia forse di un palloncino

Scivolando via senza rumore

Così si va non perché ci sia qualche cosa poi

Che è da vedere ma per vedere cosa c'è in noi

E poi non vedi mai ciò che pensi che incontrerai

Ma trovi sempre quello che non hai pensato mai

Un altro sole in più saliva sulla strada

Ed io scendevo giù con passi da impostore

E intinsi dentro il blu la punta di una spada

Non odiarmi tu senza rancore

Me ne vado da te

Con un sasso nel cuore

Senza rancore

Non averla con me

E firmai il viaggiatore

Con quella eterna febbre in noi

Per ciò che non siamo mai stati

Andiamo per campare

Già delusi e stanchi

Viviamo come zebre poi

Rinchiusi dietro gli steccati

Illusi di sembrare

Dei cavalli bianchi

Io allora presi via con me

Pronto a sfidare le mie stelle

E poi che fine avremmo fatto

Io e te

Saresti tu moglie di un re

Oppure amante di un ribelle

Od infermiera a un matto

O sposa a un martire senza più amore

Ciò che hai davanti è di più di quello che hai avuto già

Anche se quello che hai avuto sempre davanti sta

E tanto quello che perdi non ti perdona mai

Perché per perdere e perdonare ci vuole sai

E se ora vado via arrivederci a un giorno

E non sarà l’addio di questo viaggiatore

Un grano di utopia ti porto al mio ritorno

Un universo mio

Senza colore

I bianchi misero i neri ma ci pensi com'è

A combattere i gialli un mondo senza colore

Per tenersi ciò un mondo a forma di te

Che presero ai rossi sulla rotta del cuore

Senza squallore

Le borse crebbero a nord ma ci pensi com'è

Sulla fame del sud un mondo senza squallore

Mafie dell’est un mondo a forma di te

Nelle banche dell’ovest sulla rotta del cuore

Senza dolore

Le madri piansero i figli ma ci pensi com'è

Che non sono tornati un mondo senza dolore

Da una guerra in cui un mondo a forma di te

Stuprarono donne sulla rotta del cuore

Senza terrore

I vili fecero i forti ma ci pensi com'è

Con le sorti dei vivi un mondo senza terrore

I buoni uccisero un mondo a forma di te

Tutti i cattivi sulla rotta del cuore

Senza più orrore

Краще ніколи не повертатися, коли підеш

Тому що розвернутися – це вже трохи «повертатися – це вже ностальгія

І ти ніколи не зайдеш так далеко і ніколи звідси

Ніколи не подобається, коли не знаєш, куди йдеш

Колиска туману малого ранку

І наче заклинання вилилося в моє серце

І я пішов по сліду, можливо, повітряної кулі

Безшумно вислизає

Тож ти їдеш не тому, що тоді щось є

Що треба побачити, але побачити те, що в нас

І тоді ти ніколи не бачиш, з чим думаєш, що зіткнешся

Але ти завжди знаходиш те, про що ніколи не думав

Ще одне сонце зійшло на дорозі

І я спустився самозванцями

І я занурив кінчик меча в синь

Не ненавидь мене без злоби

Я йду від тебе

З каменем у серці

Без злоби

Не май її зі мною

І я підписав мандрівника

З тією вічною гарячкою в нас

За те, чим ми ніколи не були

Йдемо жити

Вже розчарований і втомлений

Тоді ми живемо як зебри

Замкнені за парканами

Оманив з’явитися

Білі коні

Тоді я вилетів зі мною

Готовий кинути виклик моїм зіркам

І що з цим сталося

Я і ти

Ти була б дружиною короля

Або коханець бунтаря

Або божевільна медсестра

Або вийти заміж за мученика без любові

Те, що у вас перед собою, більше, ніж те, що ви вже мали

Навіть якщо те, що у вас завжди було перед собою, є

І те, що ти втратиш, ніколи тобі не пробачить

Тому що втрачати і прощати, знаєш

І якщо я зараз піду, побачимось колись

І це буде не прощання з цим мандрівником

Зерно утопії я приношу тобі, коли повернусь

Мій власний всесвіт

Безбарвний

Білі ставлять чорних, але думають про це як є

Світ без кольорів для боротьби з жовтими

Щоб цей світ був у формі вас

Яку вони взяли до червоних на трасі серця

Без бідності

Фондові біржі виросли на північ, але подумайте про це

Світ без бідності на голодному півдні

Мафія сходу, світ у формі вас

На західних берегах на трасі серця

Без болю

Матері плакали за своїми дітьми, але подумайте про це як є

Що вони не повернулися у світ без болю

З війни, в якій світ був схожий на вас

Вони ґвалтували жінок на шляху серця

Без терору

Боягузи зробили сильних, але подумайте про це як воно є

З долею живий світ без жаху

Хороші хлопці вбили такий світ, як ти

Усі погані хлопці на шляху серця

Без більшого жаху