Ragazze Dell'Est - Claudio Baglioni

Nei mattini pallidi ancora imburrati di foschia

Risatine come monete soffiate nei caffè

Facce ingenue appena truccate di tenera euforia

Occhi chiari laghi gemelli occhi dolci amari…

Io le ho viste

Fra cemento e cupole d’oro che il vento spazza via

Sotto pensiline che aspettano il sole e il loro tram

Coprirsi bene il cuore in mezzo a sandali e vecchie camicie fantasia

E a qualcuno solo e ubriaco che vomita sul mondo…

Io le ho viste portare fiori e poi fuggire via

E provare a dire qualcosa in un italiano strano

Io le ho viste coi capelli di sabbia raccolti nei foulards

E un dolore nuovo e lontano tenuto per la mano…

Io le ho viste che cantavano nei giorni brevi di un’idea

E gomiti e amicizie intrecciati per una strada

Io le ho viste stringere le lacrime di una primavera che non venne mai

Volo di cicogne con ali di cera…

Ancora io le ho viste

Far la fila con impazienza davanti ai gelatai

Quando il cielo stufo d’inverno promette un po' di blu

Piccole regine fra statue di eroi e di operai

Lievi spine d’ansia nei petti rotondi e bianchi…

Io le ho viste

Eccitate buffe e sudate per la felicità

Negli alberghi dove si balla gridare l’allegria

E bere birra e chiudere di fuori la solita neve e la realtà

E ballare alcune tra loro e ballare e poi ballare…

Le ho viste

Nelle sere quando son chiuse le fabbriche e le vie

Sulle labbra vaghi sorrisi di attesa e chissà che

Scrivere sui vetri ghiacciati le loro fantasie

Povere belle donne innamorate d’amore e della vita…

Le ragazze dell’Est…

Блідими ранками, ще змащеними серпанком

Хихикає, як монети, що лунають у кафе

Наївні обличчя, щойно загримовані ніжною ейфорією

Ясні очі двійні озера гіркі солодкі очі...

я їх бачив

Між бетонними і золотими куполами, що вітер зносить

Під навісами чекають сонця і свій трамвай

Добре прикрийте своє серце серед босоніжок і старих сорочок з візерунками

А комусь самотньому і п'яному кидає на світ...

Я бачив, як вони приносили квіти, а потім втікали

І спробуйте сказати щось дивною італійською

Я бачив їх із піщаним волоссям, зав’язаним у шарфи

І новий і далекий біль тримається рукою...

Я бачив, як вони співали про ідею за ці короткі дні

І лікті й дружба сплелися за дорогу

Я бачив, як вони стискають сльози весни, яка так і не прийшла

Політ лелек з восковими крилами...

Я бачив їх знову

Нетерпляча черга перед морозивниками

Коли втомлена зима, небо обіцяє трохи блакитного

Маленькі королеви серед статуй героїв і трудівників

Легкі колючки тривоги в круглих і білих грудях...

я їх бачив

Хвилюйте смішно і потійте від щастя

У готелях, де можна танцювати, кричати щастя

І випити пива і закрити звичний сніг і реальність

І танцюйте деякі з них і танцюйте, а потім танцюйте ...

Я їх бачив

Вечорами, коли заводи та вулиці закриті

На губах розпливчасті посмішки очікування і хтозна чого

Пишуть свої фантазії на замерзлому склі

Бідні красиві жінки, закохані в любов і життя...

Дівчата Сходу...