Gli anni più belli - Claudio Baglioni

Noi che

Sognavamo i giorni di domani

Per crescere

Insieme mai lontani

E sapere già cos'è un dolore

E chiedere

In cambio un po' d’amore

Noi, occhi di laguna, noi

Ladri di fortuna, noi

Cavalieri erranti della luna

Noi, una bufera di capelli

In aria a far castelli, noi

Che abbiamo urlato al vento

Per cantare, noi

Gli anni più belli, noi

In una fuga da ribelli

Un pugno di granelli, noi

Che abbiamo preso strade per cercare in noi

Gli anni più belli

Noi che volevamo fare nostro il mondo

E vincere, o andare tutti a fondo

Ma il destino aspetta dietro un muro

E vivere è il prezzo del futuro

Noi, guance senza fiato, noi

Labbra di peccato, noi

Passeggeri persi nel passato

Noi, una rincorsa di ruscelli

Tra nuvole e gli uccelli, noi

Che abbiamo visto il sole accendere su noi

Gli anni più belli, noi

Una promessa da fratelli

Tra lacrime di ombrelli, noi

Che abbiamo udito il mare piangere con noi

Gli anni più belli

E quel tempo è un film di mille scene

Non si sa com'è la fine

Se le cose che ci fanno stare bene

Sono qui, proprio qui

Forse no, forse sì

Sempre qui, e siamo noi ancora quelli

Noi, con le ferite dei duelli

E spalle di fardelli, noi

Che abbiamo spinto il cuore a battere per noi

Gli anni più belli, noi

Che siamo stati nudi agnelli

Con l’anima a brandelli, noi

Che abbiamo chiesto al cielo di ridare a noi

Gli anni più belli

Gli anni più belli

Ми це

Ми мріяли про завтрашні дні

Рости

Разом ніколи не далеко

І вже знаєте, що таке біль

І запитай

В обмін на маленьку любов

Ми, очі лагуни, ми

Злодії фортуни, ми

Мандрівні лицарі місяця

Ми, заметіль волосся

У повітрі будувати замки, нам

Ми кричали на вітрі

Щоб співати, ми

Найкращі роки, ми

У повстанській втечі

Жменю зерен, нас

Що ми пішли стежками, щоб шукати в нас

Найкращі роки

Ми, які хотіли зробити світ своїм

І виграти, або піти все на дно

Але доля чекає за стіною

А життя – ціна майбутнього

Ми, задихані щоки, ми

Губи гріха, нас

Пасажири, втрачені в минулому

Ми, набіг потоків

Між хмарами та птахами ми

Ми бачили, як сонце звернулося до нас

Найкращі роки, ми

Обіцянка від братів

Між сльозами парасольок ми

Що ми чули, як море плаче разом з нами

Найкращі роки

А той час — фільм із тисячі сцен

Ніхто не знає, який кінець

Якщо речі, які змушують нас почувати себе добре

Я тут, прямо тут

Можливо, ні, можливо, так

Завжди тут, і ми все ще ті

Ми, з ранами поєдинків

І плечі тягарів, нас

Щоб ми підштовхнули серце битися за нас

Найкращі роки, ми

Що ми були голі ягнята

З нашими душами в лохмотьях, ми

Який ми просили небо повернути нам

Найкращі роки

Найкращі роки