Cuach Mo Lon Dubh Buí - Altan

Bhí mise’s mo bhean bheag lá gabháil a' bóthar,

'S oró grá mo chroí,

Is cé chásfaidh dúinn ach Gruagach an óir bhuí,

Cuach mo lon dubh buí.

D’fhiafair sí domhsa an 'níon domh an óigbhean,

'S oró grá mo chroí,

A’s dúirt mé féin gurb í mo bhean phósta í,

Cuach mo lon dubh buí.

D’Tabharfaidh tú domhsa choíche go deo í?

'S oró grá mo chroí,

Muna ndéanfaidh tú sin liom dhéanfaidh mé 'n cóir leat,

Cuach mo lon dubh buí.

Gabh thusa 'na mullaí 'gus mise 'na móinte,

S oró grá mo chroí,

S ca bith fear a leanfaidh sí bíodh sí go deo aige,

Cuach mo lon dubh buí.

Chuaigh seisean 'na mullaí 'gus mise móinte,

'S oró grá mo chroí,

'Gus lean sí an Gruagach, b’aige a bhí 'n óige,

Cuach mo lon dubh buí.

D’fhill mé 'na bhaile go buartha cráite,

'S oró grá mo chroí,

Gus shuigh mé síos ar mo leabaidh trí ráithe,

Cuach mo lon dubh buí.

D’fhan sí amuigh aige bliain is trí ráithe,

'S oró grá mo chroí,

Agus tháinig sí, 'na bhaile, mo Mhallaí gan náire,

Cuach mo lon dubh buí.

A ghiolla adaí istigh caidí mar atá tú?

S oró grá mo chroí,

Mar is olc le mo charaid is maith liom mo námhaid,

Cuach mo lon dubh buí.

Caidé a dhéanfá dá bhfaighinnse bás uait?

'S oró grá mo chroí,

Chuirfinn ort cónair dara na gcúig gclár,

Cuach mon lon dubh buí.

Caidé inniu agus cuach amárach,

S oró grá mo chroí,

'Gus cuach bheag eile achan lá go ceann ráithe,

Cuach mon on dubh buí.

Одного разу ми з маленькою дружиною були в дорозі,

О, любов мого серця,

Хто про нас піклується, як не Волосся жовтого золота,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Вона запитала мене доньки молодої жінки,

О, любов мого серця,

І я сказав собі, що вона моя заміжня дружина,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Ти подаруєш мені його назавжди?

О, любов мого серця,

Якщо ти не зробиш цього зі мною, я віддам тобі справедливість,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Ти береш вершини, а я на болоті,

О любов мого серця,

І кожен, хто піде за нею, буде з ним навіки,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Він пішов «на вершини», а я на болота,

О, любов мого серця,

І вона пішла за перукарем, який був його молодості,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Я повернувся додому сумно замучений,

О, любов мого серця,

І я просидів на своєму ліжку три чверті,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Вона пробула з ним рік і чверть,

О, любов мого серця,

І вона прийшла додому, мої безсоромні стіни,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Що ти думаєш?

О любов мого серця,

Як би поганий мій друг, я як мій ворог,

Зозуля мій жовтий дрозд.

Що б ти зробив, якби я помер за тебе?

О, любов мого серця,

Я б дав вам другу когорту з п'яти програм,

Зозуля mon lon чорно-жовта.

Яка сьогодні і завтра зозуля,

О любов мого серця,

«І ще одна зозуля щодня протягом чверті,

Зозуля пн на чорно-жовтий.