Всё не вовремя - Александр Галич

А ты стучи, стучи, а тебе Бог простит,

А начальнички тебе, Леха, срок скостят!

А за Окой сейчас, небось, коростель свистит,

А у нас на Тайшете ветра свистят.

А месяц май уже, все снега белы.

А вертухаевы на снегу следы,

А что полнормы, тьфу, это полбеды,

А что песню спел — полторы беды!

А над Окой летят гуси-лебеди,

А за Окой свистит коростель,

А тут по наледи курвы-нелюди

Двух зэка ведут на расстрел!

А первый зэка, он с Севастополя,

Он там, черт чудной, Херсонес копал,

Он копал, чумак, что ни попадя,

И на полный срок в лагеря попал.

И жену его, и сынка его,

И старуху-мать, чтоб молчала, блядь!

Чтобы знали все, что закаяно

Нашу родину сподниза копать!

А в Крыму теплынь, в море сельди,

И миндаль, небось, подоспел,

А тут по наледи курвы-нелюди

Двух зэка ведут на расстрел!

А второй зэка — это лично я,

Я без мами жил, и без папи жил,

Моя б жизнь была преотличная,

Да я в шухере стукаря пришил!

А мне сперва вышка, а я в раскаянье,

А уж в лагере — корешей в навал,

И на кой я пес при Лехе-Каине

Чумаку подпел «Интернационал»?!

А в караулке пьют с рафинадом чай,

И вертухай идет, весь сопрел.

Ему скучно чай, и несподручно, чай,

Нас в обед вести на расстрел!

А ти стукай, стукай, а  тебе Бог простить,

А начальнички тобі, Леха, термін скостять!

А за Окой зараз, мабуть, дракон свистить,

А у нас на Тайшеті вітру свистять.

А місяць травень вже, всі сніги білі.

А вертухаєві на снігу сліди,

А що повнорми, тьху, це півбіди,

А що пісню заспівав — півтори лиха!

А над Окою летять гуси-лебеді,

А за Окою свистить дракон,

А тут по наледі курви-нелюди

Двох зека ведуть на розстріл!

А перший зека, він с Севастополя,

Він там, чорт чудовий, Херсонес копав,

Він копав, чумак, що ні потрапивши,

І на повний термін у табори потрапив.

І дружину його, і синка його,

І бабу-мати, щоб мовчала, блядь!

Щоб знали все, що закаяно

Нашу батьківщину знизу копати!

А в Криму теплинь, у море оселедця,

І мигдаль, мабуть, приспів,

А тут по наледі курви-нелюди

Двох зека ведуть на розстріл!

А другий зека — це особисто я,

Я без мами жив, і без тата жив,

Моє життя було пречудове,

Та я в шухері стукача пришив!

А мені спочатку вишка, а я в каятті,

А уже в таборі — корінців у навал,

І на який я пес при Леху-Каїні

Чумаку поспівав «Інтернаціонал»?!

А в караулці п'ють з рафінадом чай,

І вертухай іде, весь сопрів.

Йому нудно чай, і незручно, чай,

Нас на обід вести на розстріл!