Спящий на холодной земле - Олег Медведев

Спящий на холодной земле

У потухших костров, в траве,

Спящий на холодной земле -

Ты жив и здоров?

Привет!

Трудно ли поводья судьбы

Все время держать внатяг?

Ты мне посоветуй, как быть,

Ведь сердце мое в когтях -

У розовой птицы, что сидит в груди,

У розовой птицы, что вверх глядит,

У розовой птицы, что бьет крылом -

Не освободиться - и поделом!

Мне светит черное солнце,

Черное солнце.

Если где-то слева болит -

Я просто молюсь - но пока

Толку от собачьих молитв

Как молока с быка.

А город тянет песню свою

Сутками напролет,

А я стою на самом краю,

И сердце мое клюет

Розовая птица, что сидит в груди,

Розовая птица, что вверх глядит,

Розовая птица, что бьет крылом -

Не освободиться - и поделом!

Мне светит черное солнце,

Черное солнце.

Я должен вернуться,

Должен вернуться...

Сплячий на холодній землі

У згаслих вогнищ, у траві,

Сплячий на холодній землі

Ти живий і здоровий?

Вітаю!

Чи важко поводи долі

Весь час тримати натяг?

Ти мені поради, як бути,

Адже серце моє в пазурах -

У рожевого птаха, що сидить у грудях,

У рожевого птаха, що вгору дивиться,

У рожевого птаха, що б'є крилом

Не звільнитися - і заслужено!

Мені світить чорне сонце,

Чорне Сонце.

Якщо десь ліворуч болить -

Я просто молюся - але поки

Толку від собачих молитов

Як молока з бика.

А місто тягне свою пісню

Добами безперервно,

А я стою на самому краю,

І серце моє клює

Рожевий птах, що сидить у грудях,

Рожевий птах, що вгору дивиться,

Рожевий птах, що б'є крилом

Не звільнитися - і заслужено!

Мені світить чорне сонце,

Чорне Сонце.

Я мушу повернутися,

Повинен повернутися...