Вышли все мои сроки - Олег Медведев

Вышли все мои сроки,

Движусь к новому году,

Лью бесцельные строки

Как порожнюю воду

Из зеленой бутылки.

Меж светил раскаленных

Где-то выше и справа

Бродит звездный теленок,

Щиплет лунные травы

С розовыми цветами.

Скорчилось мое лето,

Брызжет из глаз усталость,

Но если уйдет и это —

То с чем я тогда останусь

В мире своем конфузном?

А ты, железная лошадь,

Будь всегда под рукою —

Ведь так получиться может,

Ведь может выйти такое,

Что вор прикинется принцем.

Вздох оборванной песни

Или ветер озноба,

А может быть, оба вместе,

А может быть, сразу оба

Бросятся в твои двери,

Уходя от погони,

И тихие твои звери

Ткнутся тебе в ладони,

Ткнутся и замурлычут.

Спят плюшевые зверушки

В грезах блюза и шейка,

Солнце спит под подушкой,

Только Серая Шейка

От зимы улетает.

По заросшей тропинке

Скачут в пепле и саже

Мелкие как дробинки

Странные мои марши —

Ты их и не заметишь…

А я в пластмассовой каске

Шкандыбаю по краю,

Буковки твоей сказки

Как грибы собираю

По периметру неба.

Сказка легкая эта

И ржавые мои струны

Может, встретятся где-то —

Там, где звездно и лунно,

Может, встретятся где-то

В мареве перехода

Из центра прошлого лета

К сердцу нового года —

Встретятся, улыбаясь…

Вийшли всі мої терміни,

Рухаюсь до нового року,

Лью безцільні рядки

Як порожню воду

З зеленої пляшки.

Між світил розпечених

Десь вище і справа

Бродить зоряне теля,

Щипле місячні трави

З рожевими квітами.

Скорчилося моє літо,

Бризжет з очей втома,

Але якщо піде і це —

То з чим я тоді залишуся

У світі своєму конфузному?

А ти, залізний кінь,

Будь завжди під рукою —

Адже так може вийти,

Адже може вийти таке,

Що злодій прикинеться принцом.

Зітхання обірваної пісні

Або вітер ознобу,

А може бути, обидва разом,

А може бути, відразу обидва

Впадають у твої двері,

Йдучи від погоні,

І тихі твої звірі

Ткнуться тобі в долоні,

Ткнуться і замуркочуть.

Сплять плюшеві звірятка

У мріях блюзу і шийка,

Сонце спить під подушкою,

Тільки Сіра Шейка

Від зими летить.

Зарослою стежкою

Скачуть у попелі та саду

Дрібні як дробинки

Дивні мої марші—

Ти їх і не помітиш…

А я в пластмасовій касці

Шкандибаю по краю,

Літери твоєї казки

Як гриби збираю

По периметру неба.

Казка легка ця

І іржаві мої струни

Може, зустрінуться десь—

Там, де зоряно і місячно,

Може, зустрінуться десь

У мареві переходу

З центру минулого літа

До серцю нового року —

Зустріться, усміхаючись…