Ищу себя - Копюшон Ноу Мо

Он так прошел пару шагов, в ушах не было звуков.

Он одевал капюшон, который был единственным другом.

Он лишь использовал слова, он выдвигал их в рамки,

Ставил портреты в рамки, сжигал пакеты в бонге.

И верил только в то, что бьется под вьетнамской курткой.

Южный Урал, где все дороги приведут нас в дурку.

Он не ценитель лживых книг, он не владелец фобий —

Он просто не в ладах с собой, тобой и этим миром.

Пока взлетают самолеты, он промок до нитки.

Кто отрывает календарь?

Он бы хотел назад.

Я называю его: «Он, из душевой кабинки».

И до сих пор не знаю я, хотел ли я им стать.

Этот подарок весит больше жизни в цепких лапах,

Я вышел из подъезда, но забыл, где я, где правда.

Под проливным дождем мы будем вместе наземь капать

Мимо больших черных зонтов, принявших в цвет всю копоть.

Я отражаюсь в спицах колеса, снующих между

Взглядами в небеса и между отрыгнутой ложью.

Я никогда не ставил целью прятать смысл, боже,

Но получилось так, что все слова носят одежду.

Припев:

Пусть на моих плечах будут вагоны грусти,

Пусть на моих ногах будет истертый след.

Но я не знаю, сколько мне держать руку на пульсе

И стоит ли переживать, если его тут нет.

Я просто стал, как музыка.

Как музыка!

Ищи меня по слуху, завязав глаза.

Я пьяными шагами шаркаю по воздуху,

В своих матрасах прячу жизнь, тону в чужих слезах.

Пусть описание жизни станет смыслом моих суток,

Пусть взгляды из окна мои будут, как вечный фильм.

И ни в одном среди людей так и не видел друга,

Но мы готовы умирать за чувства из груди.

Просто открыли двери, просто запустили внутрь,

Просто кто-то мерит простынь, кто-то любит сердцем щупать.

Мне хочется сегодня взять и завернуться в воду,

Холодной задницей коснуться неглубокой ванны.

Мне хочется сегодня взять и завернуться в воду,

Холодной задницей коснуться неглубокой ванны.

И на секунду позабыть, кто я такой в футболке,

Не сочиняющий стихи глотаю воду из крана.

Пускай сегодня ваши деньги превратятся в пепел,

Пускай сегодня ваша слава обратится в ноль,

Пусть каждый друг сегодня в друге наблюдает брата,

Пускай сегодня я останусь тем, кем был когда-то.

Припев:

Но я ищу себя,

Но я ищу себя,

Но я ищу себя под проливным дождем.

Когда найду тебя,

Когда найду тебя,

Когда найду тебя, вернусь домой.

Но я ищу себя,

Но я ищу себя,

Но я ищу себя под проливным дождем.

Когда найду тебя,

Когда найду тебя,

Когда найду тебя, вернусь домой.

Но я ищу себя,

Но я ищу себя,

Но я ищу себя под проливным дождем.

Когда найду тебя,

Когда найду тебя,

Когда найду тебя, вернусь домой.

Но я ищу себя,

Но я ищу себя,

Но я ищу себя под проливным дождем.

Когда найду тебя,

Когда найду тебя,

Когда найду тебя, вернусь домой.

Він пройшов пару кроків, у вухах не було звуків.

Він одягав капюшон, який був єдиним другом.

Він лиш використовував слова, він висував їх в рамки,

Ставив портрети в рамки, спалював пакети в бонзі.

І вірив тільки в те, що б'ється під в'єтнамською курткою.

Південний Урал, де всі дороги приведуть нас у дурню.

Він не шанувальник брехливих книг, він не власник фобій —

Він просто не в ладах з собою, тобою і цим світом.

Поки злітають літаки, він промок до нитки.

Хто відриває календар?

Він би хотів назад.

Я називаю його: «Він, із душової кабінки».

І досі не знаю я, хотів чи я їм стати.

Цей подарунок важить більше життя в чіпких лапах,

Я вийшов з під'їзду, але забув, де я, де правда.

Під проливним дощем ми будемо разом додолу капати

Повз великі чорні парасольки, що прийняли в колір всю кіптяву.

Я відбиваюся в спицях колеса, що снують між

Поглядами в небеса і між відригнутою брехнею.

Я ніколи не ставив за мету ховати сенс, боже,

Але вийшло так, що всі слова носять одяг.

Приспів:

Нехай на моїх плечах будуть вагони смутку,

Нехай на моїх ногах буде істертий слід.

Але я не знаю, скільки мені тримати руку на пульсі

І варто переживати, якщо його тут немає.

Я просто став, як музика.

Як музика!

Шукай мене по слуху, зав'язавши очі.

Я п'яними кроками шаркаю по повітря,

У своїх матрацах ховаю життя, тону в чужих сльозах.

Нехай опис життя стане сенсом моєї доби,

Нехай погляди з вікна мої будуть, як вічний фільм.

І ні в одному серед людей так і не бачив друга,

Але ми готові вмирати за почуття із грудей.

Просто відчинили двері, просто запустили всередину,

Просто хтось міряє простирадло, хтось любить серцем мацати.

Мені хочеться сьогодні взяти і|завернутися у|воду,

Холодною дупою торкнутися неглибокої ванни.

Мені хочеться сьогодні взяти і|завернутися у|воду,

Холодною дупою торкнутися неглибокої ванни.

І на секунду забути, хто я такий у футболці,

Той, хто не складає вірші, ковтаю воду з крана.

Нехай сьогодні ваші гроші перетворяться на попіл,

Нехай сьогодні ваша слава звернеться в нуль,

Нехай кожен друг сьогодні в другу спостерігає брата,

Нехай сьогодні я залишусь тим, ким був колись.

Приспів:

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе під зливою.

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду, повернуся додому.

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе під зливою.

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду, повернуся додому.

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе під зливою.

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду, повернуся додому.

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе,

Але я шукаю себе під зливою.

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду,

Коли тебе знайду, повернуся додому.