Аэробус - Копюшон Ноу Мо

Если мне нечего сказать, значит, не так все плохо.

Если мне не с кем помолчать, то я, наверно, умер.

Если печаль живет в сердцах, значит, оно так надо,

Каждый второй прохожий щас бросает сердце в урну.

Я не могу забыть, что я стал приведением суток,

Глупые птицы сядут вниз, чтобы морозить лапы.

Нам Бог с тобой не разрешит взлететь, как стая уток,

Но я хотел бы, как они, крылом касаться неба.

А, может, ветер против нас или, напротив, хочет,

Чтоб семимильными шагами я истер в кровь почву.

Я так богат на низкий грех и потому все порчу,

Вот почему мои глаза бесследно тонут в строчках.

Я под листами вижу жизнь, столько летят так быстро,

Пестрыми кадрами в ответ изобретая грусть.

Я не хочу больше иметь контракт с поганой злостью,

Я не хотел бы улететь, зная, что не вернусь.

Если сегодня пойдет дождь, я его сразу встречу.

Если сегодня светит солнце, оно встретит нас.

Между людьми и серым небом есть дефекты речи,

Между тобой и мной есть место нерешенных фраз.

Не закрывай сегодня на замок, промок, и дома

Я наливаю суп в тарелку и валюсь в кровать.

Я не люблю рыбалку, пап, быть рыбой тоже больно.

Легко, наверно, только тем, кому не умирать.

И мне не стыдно говорить о своих чувствах громко,

Стыдно скрывать себя от них, но выдавать другим.

А моя музыка всегда — это бег по иголкам,

Если ты слышал ее раз — не отдавай другим.

Припев:

Я думал, птицы видят жизнь, рыбы имеют голос.

Край дождевой полоски делят фильм на «за» и «против».

Я оказался просто псих с билетом в аэробус,

А музыка мне стала всем, как страшный допинг.

Я думал, птицы видят жизнь, рыбы имеют голос.

Край дождевой полоски делят фильм на «за» и «против».

Я оказался просто псих с билетом в аэробус,

А музыка мне стала всем, как страшный допинг.

Я смог осилить только трек без матершины, сорри.

Рваные мышцы ищут след, чтобы включить нам свет.

Я не хочу, но подсыпаю вечно в рану совесть.

Я сочиняю много слов, но не даю ответ.

Нас всех коснулась эта жизнь звонким ударом гонга,

А ангелов среди людей я не встречал, так точно.

Ангелы есть возле людей, я не ищу их больше,

А лишний взгляд на небеса лишь ставит многоточие.

Но, а вокруг десятки тысяч километров ночи.

Сквозняк насилует шарнир, давит на струны грифа

Я, глядя в потолок, считаю пыль, рисую строчки.

Мне не уснуть никак сегодня, клея мозг на рифмы.

Между утопией и счастьем бег по тонкой леске,

Между землей и небом пропасть в наших головах.

Если когда-то Бог решит, что на земле я лишний,

Пусть перерубит жизнь стамеской и поставит флаг.

Так обозначив для других, что грех сжирает душу,

Чтоб научился дикий зверь двигаться вне преград.

Я всегда рвусь вперед, карабкаюсь, хочу быть лучше.

Там, где ошибся человек, Бог оказался прав.

Припев:

Я думал, птицы видят жизнь, рыбы имеют голос.

Край дождевой полоски делят фильм на «за» и «против».

Я оказался просто псих с билетом в аэробус,

А музыка мне стала всем, как страшный допинг.

Я думал, птицы видят жизнь, рыбы имеют голос.

Край дождевой полоски делят фильм на «за» и «против».

Я оказался просто псих с билетом в аэробус,

А музыка мне стала всем, как страшный допинг.

Я думал, птицы видят жизнь, рыбы имеют голос.

Край дождевой полоски делят фильм на «за» и «против».

Я оказался просто псих с билетом в аэробус,

А музыка мне стала всем, как страшный допинг.

Якщо мені нема чого сказати, значить, не так все погано.

Якщо мені не з ким помовчати, то я, мабуть, помер.

Якщо сум живе в серцях, значить, воно так треба,

Кожен другий перехожий щас кидає серце в урну.

Я не можу забути, що я став приведенням доби,

Дурні птахи сядуть униз, щоб морозити лапи.

Нам Бог з тобою не дозволить злетіти, як зграя качок,

Але я хотів би, як вони, крилом торкатися неба.

А, може, вітер проти нас чи, навпаки, хоче,

Щоб семимільними кроками я істер в кров.

Я так багатий на низький гріх і тому все псую,

Ось чому мої очі безслідно тонуть у рядках.

Я під листами бачу життя, стільки летять так швидко,

Строкатими кадрами у відповідь винаходячи смуток.

Я не хочу більше мати контракт з поганою злістю,

Я не хотів би полетіти, знаючи, що не повернуся.

Якщо сьогодні піде дощ, я його одразу зустріну.

Якщо сьогодні сонце світить, воно зустріне нас.

Між людьми і сірим небом є дефекти мови,

Між тобою і мною є місце невирішених фраз.

Не закривай сьогодні на замок, промок, і вдома

Я наливаю суп в тарілку і валюся в ліжко.

Я не люблю риболовлю, тат, бути рибою теж боляче.

Легко, мабуть, лише тим, кому не вмирати.

І мені не соромно говорити про свої почуття голосно,

Соромно приховувати себе від них, але видавати іншим.

А моя музика завжди — це біг по голках,

Якщо ти чув її раз — не віддавай іншим.

Приспів:

Я думав, птахи бачать життя, риби мають голос.

Край дощової смужки ділять фільм на «за» і «проти».

Я виявився просто псих з квитком в аеробус,

А музика мені стала всім, як страшний допінг.

Я думав, птахи бачать життя, риби мають голос.

Край дощової смужки ділять фільм на «за» і «проти».

Я виявився просто псих з квитком в аеробус,

А музика мені стала всім, як страшний допінг.

Я зміг подолати тільки трек без матюки, соррі.

Рвані м'язи шукають слід, щоб увімкнути нам світло.

Я не хочу, але підсипаю вічно в рану совість.

Я складаю багато слів, але не даю відповідь.

Нас усіх торкнулося це життя дзвінким ударом гонгу,

А ангелів серед людей я не зустрічав, так точно.

Ангели є біля людей, я не шукаю їх більше,

А зайвий погляд на небеса лише ставить крапку.

Але, а навколо десятки тисяч кілометрів ночі.

Протяг насилує шарнір, тисне на струни грифа

Я, дивлячись у стелю, вважаю пил, малюю рядки.

Мені не заснути ніяк сьогодні, клеючи мозок на рими.

Між утопією і щастям біг по тонкій волосіні,

Між землею і небом пропасти в наших головах.

Якщо колись Бог вирішить, що на землі я зайвий,

Нехай перерубає життя стамескою і поставить прапор.

Так позначивши для інших, що гріх зжирає душу,

Щоб навчився дикий звір рухатися поза перешкодами.

Я завжди рвуся вперед, деруся, хочу бути краще.

Там, де помилилася людина, Бог мав рацію.

Приспів:

Я думав, птахи бачать життя, риби мають голос.

Край дощової смужки ділять фільм на «за» і «проти».

Я виявився просто псих з квитком в аеробус,

А музика мені стала всім, як страшний допінг.

Я думав, птахи бачать життя, риби мають голос.

Край дощової смужки ділять фільм на «за» і «проти».

Я виявився просто псих з квитком в аеробус,

А музика мені стала всім, як страшний допінг.

Я думав, птахи бачать життя, риби мають голос.

Край дощової смужки ділять фільм на «за» і «проти».

Я виявився просто псих з квитком в аеробус,

А музика мені стала всім, як страшний допінг.