Вставайте, Граф - Юрий Визбор

Вставайте, граф, рассвет уже полощется,

Из-за озерной выглянув воды,

Ах, капитан, вчерашняя молочница,

Уже проснулась, полная любви.

Она была робка и молчалива,

Но, ваша честь, от вас не утаю:

Вы несомненно сделали счастливой

Ее саму и всю ее семью.

Вставайте, граф, уже друзья с мультуками

Коней седлают около крыльца.

Уж горожане радостными звуками,

Готовы вновь приветствовать отца.

Не хмурьте лоб, коль было согрешенье,

То будет время обо всем забыть,

Вставайте, мир ждет вашего решения:

Быть иль не быть, любить иль не любить.

И граф встает, ладонью бьет будильник,

Берет гантели, смотрит на дома

И безнадежно лезет в холодильник,

А там зима, пустынная зима.

Он выйдет в город, вспомнит вечер давешний,

Где был, что ел, кто доставал питье.

У перекрестка встретит он товарища,

У остановки подождет ее.

Она придет и глянет мимоходом,

Что было ночью, будто трын-трава:

-Привет!

-Привет!

Хорошая погода.

Тебе в метро, а мне ведь на травмай.

А продают на перекрестке пиво,

И обтекает постовых народ.

Шагает граф, он хочет быть счастливым,

И он не хочет, чтоб наоборот.

Вставайте, граф, світанок вже полощиться,

З-за озерної визирнувши води,

Ах, капітане, вчорашня молочниця,

Вже прокинулася, сповнена любові.

Вона була несмілива і мовчазна,

Але, ваша честь, від вас не втамую:

Ви безсумнівно зробили щасливою

Її саму і всю її сім'ю.

Вставайте, граф, вже друзі з мультиками

Коней сідлають біля ганку.

Вже горожани радісними звуками,

Готові знову вітати батька.

Не хмурте чоло, якщо було гріх,

То буде час про все забути,

Вставайте, світ чекає на ваше рішення:

Бути чи не бути, любити чи не любити.

І граф встає, долонею б'є будильник,

Бере гантелі, дивиться на дому

І безнадійно лізе в холодильник,

А там зима, пустельна зима.

Він вийде в місто, згадає вечір давній,

Де був, що їв, хто дістав пити.

У перехрестя зустріне він товариша,

У зупинки зачекає її.

Вона прийде і гляне мимохідь,

Що було вночі, наче трин-трава:

-Вітаю!

-Вітаю!

Хороша погода.

Тобі в метро, ​​а мене ж на травмай.

А продають на перехресті пиво,

І обтікає постових народ.

Крокує граф, він хоче бути щасливим,

І він не хоче, щоб навпаки.