Серёга Санин - Юрий Визбор

С моим Серегой мы шагаем по Петровке,

По самой бровке, по самой бровке.

Жуём мороженое мы без остановки —

В тайге мороженого нам не подают.

То взлет, то посадка, то снег, то дожди,

Сырая палатка, и почты не жди.

Идет молчаливо в распадок рассвет.

Уходишь — счастливо!

Приходишь — привет!

Идет на взлет по полосе мой друг Серега,

Мой друг Серега, Серега Санин.

Сереге Санину легко под небесами,

Другого парня в пекло не пошлют.

То взлет, то посадка, то снег, то дожди,

Сырая палатка, и почты не жди.

Идет молчаливо в распадок рассвет.

Уходишь — счастливо!

Приходишь — привет!

Два дня искали мы в тайге капот и крылья,

Два дня искали мы Серегу.

А он чуть-чуть не долетел, совсем немного

Не дотянул он до посадочных огней.

То взлет, то посадка, то снег, то дожди,

Сырая палатка, и почты не жди.

Идет молчаливо в распадок рассвет.

Уходишь — счастливо!

Приходишь — привет!

З моїм Серьогою ми крокуємо Петрівкою,

По самій брівці, по самій бровці.

Жуємо морозиво ми без зупинки

У тайзі морозива нам не подають.

То зліт, то посадка, то сніг, то дощі,

Сирий намет, і пошти не чекай.

Йде мовчазно в розпад світанку.

Ідеш - щасливо!

Приходиш – привіт!

Іде на зліт по смузі мій друг Серьога,

Мій друг Серьога, Серьога Санін.

Сергій Санін легко під небесами,

Іншого хлопця в пекло не пошлють.

То зліт, то посадка, то сніг, то дощі,

Сирий намет, і пошти не чекай.

Йде мовчазно в розпад світанку.

Ідеш - щасливо!

Приходиш – привіт!

Два дні шукали ми в тайзі капот та крила,

Два дні ми шукали Серьогу.

А він мало не долетів, зовсім небагато

Не дотяг він до посадкових вогнів.

То зліт, то посадка, то сніг, то дощі,

Сирий намет, і пошти не чекай.

Йде мовчазно в розпад світанку.

Ідеш - щасливо!

Приходиш – привіт!