Милая моя - Юрий Визбор

Всем нашим встречам разлуки, увы, суждены,

Тих и печален ручей у янтарной сосны,

Пеплом несмелым подернулись угли костра,

Вот и окончилось все — расставаться пора.

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

Крылья сложили палатки — их кончен полет,

Крылья расправил искатель разлук — самолет,

И потихонечку пятится трап от крыла,

Вот уж действительно пропасть меж нами легла.

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

Не утешайте меня, мне слова не нужны,

Мне б отыскать тот ручей у янтарной сосны,

Вдруг сквозь туман там краснеет кусочек огня,

Вдруг у огня ожидают, представьте, меня!

Милая моя, солнышко лесное,

Где, в каких краях

Встретишься со мною?

Всім нашим зустрічам розлуки, на жаль, суджені,

Тих і сумний струмок у бурштинної сосни,

Попелом несміливим поринули вугілля багаття,

От і скінчилося все — розлучатися пора.

Мила моя, сонечко лісове,

Де, в яких краях

Зустрінешся зі мною?

Крила склали намети— їх закінчений політ,

Крила розправив шукач розлук — літак,

І потихонечку задкує трап від крила,

Ось уже дійсно прірва між нами лягла.

Мила моя, сонечко лісове,

Де, в яких краях

Зустрінешся зі мною?

Не втішайте мене, мені слова не потрібні,

Мені знайти той струмок у бурштинової сосни,

Раптом крізь туман там червоніє шматочок вогню,

Раптом біля вогню чекають, уявіть, мене!

Мила моя, сонечко лісове,

Де, в яких краях

Зустрінешся зі мною?