Укушенный - Юрий Визбор

Эх, жертва я доверия, беды своей родитель.

Вот слышу из-за двери я: Укушенный, войдите.

Вошел: мое почтение, разделся не спеша.

Где место укушения?

я говорю: душа.

Тут в кабинете бывшие мне душу теребят:

Скажите, говорят, укусившая какая из себя?

Я говрю: обычная, и рост не с бугая,

Такая симпатичная, не думал, что змея!

Тут на меня обрушились, ругают все кругом:

Какой же вы укушенный, дурак, мол, дураком.

Известно ж ведь заранее, что есть разрыв большой

Меж внутренним содержанием и внешней красотой.

И сблизились излишне вы, поверив той красе,

Змея кусает ближнего, змея кусает ближнего,

Змея кусает ближнего, об этом знают все.

Не имеет, говорю, значения теперь уж ничего,

Какое б мне лечение, таблетки, иль чего?

Мне говорит: послушайте, — одна из этих дам, —

Я дам совет, укушенный: не верьте вы людям!

Вот, скажем, к вам приблизились с любовью, как туман,

А вы твердите мысленно: обман, кругом обман.

Нет, говорю, красавица, без веры не пойдет,

Уж лучше пусть кусаются, само потом пройдет!

Я вышел в ночь столичную с огнями по краям:

Такая симпатичная, не думал, что змея!

Ех, жертва я довіри, біди своєї батько.

Ось чую з-за дверей я: Укушений, увійдіть.

Увійшов: моя повага, роздягнувся не поспішаючи.

Де місце укушення?

я кажу: душа.

Тут у кабінеті душі, що існували мені, смикають:

Скажіть, кажуть, яка вкусила якась із себе?

Я говрю: звичайна, і зростання не сбуга,

Така симпатична, не думав, що змія!

Тут на мене обрушилися, лають все навколо:

Який ви викушений, дурень, мовляв, дурнем.

Адже відомо заздалегідь, що є розрив великий

Між внутрішнім змістом та зовнішньою красою.

І зблизилися зайве ви, повіривши тій красі,

Змія кусає ближнього, змія кусає ближнього,

Змія кусає ближнього, про це знають усі.

Не має, кажу, значення тепер уже нічого,

Яке б мені лікування, таблетки, чи чого?

Мені каже: послухайте,— одна з цих дам,—

Я дам пораду, укушену: не вірте ви людям!

Ось, скажімо, до вас наблизилися з любов'ю, як туман,

А ви твердите подумки: обман, навколо обман.

Ні, кажу, красуня, без віри не піде,

Краще хай кусаються, саме потім пройде!

Я вийшов у ніч столичну з вогнями по краях:

Така симпатична, не думав, що змія!