Цейская - Юрий Визбор

Вот и опять между сосен открылась картина:

Путь к небесам, что стенами из камня зажат,

Здесь на рассвет золотые взирают вершины,

И ледники, как замерзшее небо, лежат.

Этот в белых снегах горнолыжный лицей —

Панацея от наших несчастий,

Мы не верим словам, но в альплагере Цей

Все мы счастливы были отчасти.

Эти хребты нам сулили и радость, и беды,

Издалека звали нас, чтобы мы их прошли,

Эти снега нас не раз приводили к победам,

А иногда приводили от дружбы к любви.

Этот в белых снегах горнолыжный лицей —

Панацея от наших несчастий,

Мы не верим словам, но в альплагере Цей

Все мы счастливы были отчасти.

Здесь нам с тобой, победив городские химеры,

Ясный покой приходил и в словах, и в слезах,

Если ж уйдем, то уйдем обязательно с верой,

С верой, что вслед нам помолится старый монах.

Этот в белых снегах горнолыжный лицей —

Панацея от наших несчастий,

Мы не верим словам, но в альплагере Цей

Все мы счастливы были отчасти.

Ось і знову між сосен відкрилася картина:

Шлях до небес, що стінами з каменю затиснутий,

Тут на світанку золоті дивляться вершини,

І льодовики, як замерзле небо, лежать.

Цей у білих снігах гірськолижний ліцей

Панацея від наших нещасть,

Ми не віримо словам, але в альплагері Цей

Усі ми щасливі були частково.

Ці хребти нам обіцяли і радість, і біди,

Здалеку звали нас, щоб ми їх пройшли,

Ці сніги нас не раз призводили до перемог,

А іноді приводили від дружби до любові.

Цей у білих снігах гірськолижний ліцей

Панацея від наших нещасть,

Ми не віримо словам, але в альплагері Цей

Усі ми щасливі були частково.

Тут нам із тобою, перемігши міські химери,

Ясний спокій приходив і в словах, і в сльозах,

Якщо ж підемо, то підемо обов'язково з вірою,

З вірою, що слідом нам помолиться старий монах.

Цей у білих снігах гірськолижний ліцей

Панацея від наших нещасть,

Ми не віримо словам, але в альплагері Цей

Усі ми щасливі були частково.