Ты Представь - Юрий Визбор

Ты представь, что при ветре свистящем

На земле тишина, тишина.

Ты представь себя в бездну летяшим,

У которой ни края, ни дна.

Отгреметь в раскатах ледохода,

Наделить скворечники теплом

И навек растаять в час восхода,

Как снежинка тает над костром.

Как снежинка тает над костром.

Не в горах, не в снегах нас разыщут,

Нас разыщут в запевах зари.

Перед тем, как разбиться, дружище,

Всех друзей за столом собери.

Отгреметь в раскатах ледохода,

Наделить скворечники теплом

И навек растаять в час восхода,

Как снежинка тает над костром.

Уж не спеть ни в шутку, ни серьезно,

Не будить гитарой острова,

Очень поздно, понимашь, поздно

К нам приходят нужные слова,

К нам приходят нужные слова.

Все на свете когда-то воскреснет,

Разгорится костер как салют,

И тобою любимые песни

У костра твоего запоют.

Отгреметь в раскатах ледохода,

Наделить скворечники теплом

И навек растаять в час восхода,

Как снежинка тает над костром.

Ти уяви, що при вітрі свистому

На землі тиша, тиша.

Ти уяви себе в безодню літаючим,

У якої ні краю, ні одна.

Відгриміти в розкотах льодоходу,

Наділити шпаківні теплом

І навік розтанути в годину сходу,

Як сніжинка тане над багаттям.

Як сніжинка тане над багаттям.

Не в горах, не в снігах нас розшукають,

Нас розшукають у заспівах зорі.

Перед тим, як розбитися, друже,

Всіх друзів за столом збери.

Відгриміти в розкотах льодоходу,

Наділити шпаківні теплом

І навік розтанути в годину сходу,

Як сніжинка тане над багаттям.

Вже не спяти ні жартом, ні серйозно,

Не будити гітарою острова,

Дуже пізно, розумієш, пізно

До нас приходять потрібні слова,

До нас приходять потрібні слова.

Все на світі колись воскресне,

Розгориться багаття як салют,

І тобою улюблені пісні

Біля багаття твого заспівають.

Відгриміти в розкотах льодоходу,

Наділити шпаківні теплом

І навік розтанути в годину сходу,

Як сніжинка тане над багаттям.