Так вот мое начало - Юрий Визбор

Так вот мое начало,

Вот сверкающий бетон

И выгнутый на взлете самолет…

Судьба меня качала,

Но и сам я не святой,

Я сам толкал ее на поворот.

Я сам толкал ее на поворот.

Простеганые ветрами

И сбоку, и в упор,

Друзья мои из памяти встают:

Разбойными корветами, вернувшимися в порт,

Покуривают трубочки — Салют!

Моя ж дорога синяя

Летит за острова,

Где ждет меня на выгнутой горе,

Подернутая инеем пожухлая трава

И пепел разговоров на заре.

Так вот обломок шпаги,

Переломанный о сталь,

Вот первое дыхание строки,

Вот чистый лист бумаги,

Вот непройденная даль, и море вытекает из реки.

Так ось мій початок,

Ось блискучий бетон

І вигнутий на зльоті літак…

Доля мене хитала,

Але і сам я не святий,

Я сам штовхав її на поворот.

Я сам штовхав її на поворот.

Простібані вітрами

І збоку, і в упор,

Друзі мої з пам'яті встають:

Розбійними корветами, що повернулися в порт,

Покурюють трубочки — Салют!

Моя ж дорога синя

Летить за острова,

Де чекає мене на вигнутій горі,

Посмикнута інеєм пожухла трава

І попіл розмов на зорі.

Так ось уламок шпаги,

Переламаний про сталь,

Ось перше подих рядка,

Ось чистий аркуш паперу,

Ось непройдена далечінь, і море випливає з річки.