Последний день зимы - Юрий Визбор

Последний день зимы нам выдан для сомненья:

Уж так ли хороша грядущая весна?

Уж так ли ни к чему теней переплетенья

На мартовских снегах писали письмена?

А что же до меня, не верю я ни зною,

Ни вареву листвы, ни краскам дорогим.

Художница моя рисует белизною,

А чистый белый цвет — он чище всех других.

Последний день зимы, невысохший проселок.

Ведут зиму на казнь, на теплый эшафот.

Не уподобься им, бессмысленно веселым,

Будь тихим мудрецом, все зная наперед.

Останься сам собой, не путай труд и тщенье,

Бенгальские огни и солнца торжество.

Из общей суеты, из шумного веселья

Не сотвори себе кумира своего.

Останній день зими нам виданий для сумніву:

Чи так хороша майбутня весна?

Чи так ні до чого тіней переплетення

На березневих снігах писали письмена?

А що ж до мені, не вірю я ні зною,

Ні вареві листя, ні фарбам дорогим.

Художниця моя малює білизною,

А чистий білий колір - він чистіше всіх інших.

Останній день зими, невисохлий путівець.

Ведуть зиму на кара, на теплий ешафот.

Не сподобайся їм, безглуздо веселим,

Будь тихим мудрецем, знаючи все наперед.

Залишся сам собою, не плутай працю і тчення,

Бенгальські вогні та сонця торжество.

Із загальної суєти, із шумних веселощів

Не створи собі кумира свого.