Пик Ленина - Юрий Визбор

Статный парень, товарищ мой,

Он приехал издалека —

Из страны, где тепло зимой,

И другая шумит река.

И заснуть бы нам всем пора,

Но хороший пошел разговор.

И сидят у костра семь стран,

У подножья Памирских гор.

Переводчик не нужен нам,

Мы поймем друг друга без слов.

Снег и ветер — все пополам,

Пополам — и мороз, и тепло.

И твои, товарищ, бои

Оставляют меня без сна.

Государства у нас свои,

Революция в нас одна.

Мы идем по крутым снегам,

И метет, понимаешь, метет,

Упирается в грудь пурга,

На щеках намерзает лед.

Но сгибает спину гора,

И крутой восходит маршрут —

Поднимаются вверх семь стран,

Вместе к Ленину все идут!

Статний хлопець, товаришу мій,

Він приїхав здалеку —

З країни, де тепло взимку,

І інша шумить річка.

І заснути би нам усім пора,

Але гарна пішла розмова.

І сидять біля багаття сім країн,

У підніжжя Памірських гір.

Перекладач не потрібний нам,

Ми зрозуміємо одне одного без слів.

Сніг і вітер — все навпіл,

Навпіл — і мороз, і тепло.

І твої, товаришу, бої

Залишають мене без сну.

Держави у нас свої,

Революція в нас одна.

Ми йдемо по крутих снігах,

І мете, розумієш, мете,

Упирається в груди пурга,

На щеках намерзає лід.

Але згинає спину гора,

І крутий сходить маршрут —

Піднімаються вгору сім країн,

Разом до Леніна всі йдуть!