Настанет день - Юрий Визбор

Если изумрудную долину

Речкой разделить наполовину,

Вкруг поставить горы и открыть просторы —

Будет юго-западный Памир.

Настанет день, растают горы за горами,

Но мы тебя от этой участи спасем,

Настанет день, но ты не расстаешься с нами,

О, наш Памир!

Как в рюкзаке, тебя в душе мы унесем.

Здесь красивы горы и опасны,

Здесь ходил Лукницкий и Некрасов,

Этот день вчерашний стал немного нашим,

Как и юго-западный Памир.

Настанет день, растают горы за горами,

Но мы тебя от этой участи спасем,

Настанет день, но ты не расстаешься с нами,

О, наш Памир!

Как в рюкзаке, тебя в душе мы унесем.

Так редки здесь белые палатки,

Здесь что ни вершина, то загадки.

Здесь нужны фигуры, здесь не шуры-муры —

Это юго-западный Памир!

Настанет день, растают горы за горами,

Но мы тебя от этой участи спасем,

Настанет день, но ты не расстаешься с нами,

О, наш Памир!

Как в рюкзаке, тебя в душе мы унесем.

Ты всего нам выдал понемногу —

Горы, солнце, песню и дорогу,

Выдал нам удачу и друзей впридачу —

Этот юго-западный Памир!

Настанет день, растают горы за горами,

Но мы тебя от этой участи спасем,

Настанет день, но ты не расстаешься с нами,

О, наш Памир!

Как в рюкзаке, тебя в душе мы унесем.

Якщо смарагдову долину

Річкою розділити наполовину,

Навколо поставити гори і відкрити простори

Буде південно-західний Памір.

Настане день, розтануть гори за горами,

Але ми тебе від цієї долі врятуємо,

Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,

О, наш Памір!

Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.

Тут гарні гори і небезпечні,

Тут ходив Лукницький і Некрасов,

Цей день учорашній став трохи нашим,

Як і південно-західний Памір.

Настане день, розтануть гори за горами,

Але ми тебе від цієї долі врятуємо,

Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,

О, наш Памір!

Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.

Так рідкісні тут білі намети,

Тут що не вершина, то загадки.

Тут потрібні постаті, тут не шури-мури —

Це південно-західний Памір!

Настане день, розтануть гори за горами,

Але ми тебе від цієї долі врятуємо,

Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,

О, наш Памір!

Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.

Ти всього нам видав потроху —

Гори, сонце, пісню і дорогу,

Видав нам удачу і друзів на додачу —

Цей південно-західний Памір!

Настане день, розтануть гори за горами,

Але ми тебе від цієї долі врятуємо,

Настане день, але ти не розлучаєшся з нами,

О, наш Памір!

Як у рюкзаку, тебе в душі ми віднесемо.