Когда мы вернемся - Юрий Визбор

Когда-нибудь, страшно подумать когда,

Сбудется день иной,

Тогда мы, дружище, вернемся туда,

Откуда ушли давно,

Тогда мы пробьемся сквозь полчища туч

И через все ветра,

И вот старый дом открывает наш ключ,

Бывавший в других мирах.

Припев: Dm

Когда мы вернемся,

Разлуку изъяв из груди,

Мы вам улыбнемся,

Мы скажем, что все позади,

Но может удастся нам снова

Достичь рубежа неземного,

Который легко достигался

Тогда, в молодые года,

Тогда в молодые года.

Обнимем мы наших любимых подруг,

Скинем рюкзак с плеча,

В забытую жизнь, в замечательный круг

Бросимся с горяча,

Там август, как вилы, вонзает лучи

Теплым стогам в бока,

Там тянут речные буксиры в ночи

На длинных тросах закат.

Припев.

Другие ребята за нами пойдут,

Дальше, чем мы с тобой,

А нам оставаться по-прежнему тут,

Что ж, отгремел наш бой,

Но если покажется путь невезуч

И что на покой пора,

Не даст нам покоя ни память, ни ключ,

Бывавший в других мирах.

15−26 августа 1980

Коли-небудь, страшно подумати колись,

Збудеться інший день,

Тоді ми, друже, повернемося туди,

Звідки пішли давно

Тоді ми проб'ємося крізь полчища хмар

І через усі вітри,

І ось старий будинок відкриває наш ключ,

Бував у інших світах.

Приспів: Dm

Коли ми повернемося,

Розлуку вилучивши з грудей,

Ми вам усміхнемося,

Ми скажемо, що все позаду,

Але може вдасться нам знову

Досягти рубежу неземного,

Який легко досягався

Тоді, в молоді роки,

Тоді в молоді роки.

Обіймемо ми наших улюблених подруг,

Скинемо рюкзак з плеча,

У забуте життя, чудове коло

Кинемося з гаряча,

Там серпень, як вила, встромлює промені

Теплим стогам у боки,

Там тягнуть річкові буксири вночі

На довгих тросах захід сонця.

Приспів.

Інші хлопці за нами підуть,

Далі, ніж ми з тобою,

А нам залишатися як і раніше тут,

Що ж, відгримів наш бій,

Але якщо здасться шлях невезучий

І що на спокій час,

Не дасть нам спокою ні пам'ять, ні ключ,

Бував у інших світах.

15-26 серпня 1980