Когда горит звезда - Юрий Визбор

Когда горит звезда с названием Беда,

Когда бессильны все машины века,

Тогда в беде такой надежды никакой,

Тогда надежда лишь на человека.

Ты не брось меня в страшной беде,

Когда силы мои на исходе.

Человек состоит из людей,

Что однажды на помощь приходят.

От слабости не раз друзья спасали нас,

До настоящей дружбы нас возвысив.

Но иногда для нас рука друзей нужна,

Рука в прямом, не в переносном смысле.

Ты не брось меня в страшной беде,

Когда силы мои на исходе.

Человек состоит из людей,

Что однажды на помощь приходят.

И где б я ни бывал, повсюду узнавал

Содружество высоких параллелей.

Мне без него нельзя — спасибо вам, друзья,

За то, что вы друзья на самом деле.

Ты не брось меня в страшной беде,

Когда силы мои на исходе.

Человек состоит из людей,

Что однажды на помощь приходят.

Коли горить зірка з назвою Біда,

Коли безсилі всі машини століття,

Тоді в біді такої надії жодної,

Тоді надія лише на людини.

Ти не кинь мене в страшній біді,

Коли сили мої на виході.

Людина складається з людей,

Що одного разу на допомогу приходять.

Від слабкості не раз друзі рятували нас,

До справжньої дружби нас піднявши.

Але іноді для нас рука друзів потрібна,

Рука в прямому, не в переносному сенсі.

Ти не кинь мене в страшній біді,

Коли сили мої на виході.

Людина складається з людей,

Що одного разу на допомогу приходять.

І де я бував, всюди дізнавався

Співдружність високих паралелей.

Мені без нього не можна — дякую вам, друзі,

За те, що ви друзі насправді.

Ти не кинь мене в страшній біді,

Коли сили мої на виході.

Людина складається з людей,

Що одного разу на допомогу приходять.