Азиатская Песня - Юрий Визбор

Ты как хочешь: пиши — не пиши,

Только вслед мне рукой помаши,

Самолет мой, отчаянный друг,

Высоту набирает, звеня.

Самолет улетает на юг,

Где давно ожидают меня:

Азиатские желтые реки,

Азиатские белые горы,

Раз увидел — так это навеки,

А забудешь — так это не скоро,

Азиатские пыльные тропы,

Азиатские старые люди

И кусочек моей Европы

У пропеллера в белом блюде.

Мне закаты читают коран,

Мне опять вечера, вечера,

Вот налево разлегся Тибет,

И виднеется справа Сибирь,

И тоска по тебе, по тебе,

И разлучные версты судьбы.

Азиатские желтые реки,

Азиатские белые горы,

Раз увидел — так это навеки,

А забудешь — так это не скоро,

Азиатские пыльные тропы,

Азиатские старые люди

И кусочек моей Европы

У пропеллера в белом блюде.

Я с друзьями хожу и пою,

И зарю бирюзовую пью,

И вот здесь, посреди ледников,

Что висят перед нами стеной,

Я плыву к тебе, как ледокол,

Оставляя, представь, за спиной

Азиатские желтые реки,

Азиатские белые горы,

Раз увидел — так это навеки,

А забудешь — так это не скоро,

Азиатские пыльные тропы,

Азиатские старые люди

И кусочек моей Европы

У пропеллера в белом блюде.

Ти як хочеш: пиши — не пиши,

Тільки слідом мені рукою помахай,

Літак мій, відчайдушний друг,

Висоту набирає, брязкаючи.

Літак летить на південь,

Де давно чекають на мене:

Азіатські жовті річки,

Азіатські білі гори,

Раз побачив — так це навіки,

А забудеш — так це не скоро,

Азіатські пильні стежки,

Азіатські старі люди

І шматочок моєї Європи

У пропелера в білому блюді.

Мені заходи читають коран,

Мені знову вечори, вечори,

Ось ліворуч розлігся Тибет,

І видніється справа Сибір,

І туга за тебе, за тебе,

І розлучні версти долі.

Азіатські жовті річки,

Азіатські білі гори,

Раз побачив — так це навіки,

А забудеш — так це не скоро,

Азіатські пильні стежки,

Азіатські старі люди

І шматочок моєї Європи

У пропелера в білому блюді.

Я з друзями ходжу і співаю,

І зарю бірюзову п'ю,

І ось тут, посеред льодовиків,

Що висять перед нами муром,

Я пливу до тебе, як криголам,

Залишаючи, уяви, за спиною

Азіатські жовті річки,

Азіатські білі гори,

Раз побачив — так це навіки,

А забудеш — так це не скоро,

Азіатські пильні стежки,

Азіатські старі люди

І шматочок моєї Європи

У пропелера в білому блюді.