Апрельская прогулка - Юрий Визбор

Есть тайная печаль в весне первоначальной,

Когда последний снег — нам несказанно жаль,

Когда в пустых лесах негромко и случайно

Из дальнего окна доносится рояль.

И ветер там вершит круженье занавески,

Там от движенья нот чуть звякает хрусталь.

Там девочка моя, еще ничья невеста,

Играет, чтоб весну сопровождал рояль.

Ребята, нам пора, пока мы не сменили

Веселую печаль на черную печаль,

Пока своим богам нигде не изменили,

В программах наших судьб передают рояль.

И будет счастье нам, пока легко и смело

Та девочка творит над миром пастораль,

Пока по всей земле, во всех ее пределах

Из дальнего окна доносится рояль.

Є таємна печаль у весні первісної,

Коли останній сніг — нам невимовно шкода,

Коли в порожніх лісах тихо і випадково

З далекого вікна доноситься рояль.

І вітер там вершить кружляння фіранки,

Там від руху нот трохи брязкає кришталь.

Там дівчинка моя, ще нічия наречена,

Грає, щоби весну супроводжував рояль.

Хлопці, нам час, поки ми не змінили

Веселий сум на чорний сум,

Поки своїм богам ніде не змінили,

У програмах наших долей передають рояль.

І буде щастя нам, поки легко і сміливо

Та дівчинка творить над світом пастораль,

Поки що по всій землі, у всіх її межах

З далекого вікна доноситься рояль.