Александра - Юрий Визбор

Не сразу все устроилось,

Москва не сразу строилась,

Словам Москва не верила,

А верила любви.

Снегами запорошена,

Листвою заворожена,

Найдет тепло прохожему,

А деревцу — земли.

Александра, Александра,

Этот город наш с тобою,

Стали мы его судьбою,

Ты вглядись в его лицо.

Что бы ни было в начале,

Утолит он все печали.

Вот и стало обручальным

Нам Садовое Кольцо.

Москву рябины красили.

Дубы стояли князями,

Но не они, а ясени

Без спросу наросли.

Москва не зря надеется,

Что вся в листву оденется.

Москва найдет для деревца

Хоть краешек земли.

Александра, Александра,

Что там вьется перед нами?

Это ясень семенами

Крутит вальс над мостовой.

Ясень с видом деревенским

Приобщился к вальсам венским.

Он пробьется, Александра,

Он надышится Москвой.

Москва тревог не прятала,

Москва видала всякое,

Но беды все и горести

Склонялись перед ней.

Любовь Москвы не быстрая,

Но верная и чистая,

Поскольку материнская

Любовь других сильней.

Александра, Александра,

Что там вьется перед нами?

Это ясень семенами

Крутит вальс над мостовой.

Ясень с видом деревенским

Приобщился к вальсам венским.

Он пробьется, Александра,

Он надышится Москвой.

Александра, Александра,

Этот город наш с тобою,

Стали мы его судьбою,

Ты вглядись в его лицо.

Что бы ни было в начале,

Утолит он все печали.

Вот и стало обручальным

Нам Садовое Кольцо.

Не відразу все влаштувалося,

Москва не відразу будувалась,

Словам Москва не вірила,

А вірила коханню.

Снігами порошена,

Листя заворожена,

Знайде тепло перехожому,

А деревцю – землі.

Олександра, Олександра,

Це місто наше з тобою,

Стали ми його долею,

Ти вдивися в його обличчя.

Що б не було на початку,

Вгамує він усі суми.

Ось і стало заручним

Нам Садове Кільце.

Москву горобини фарбували.

Дуби стояли князями,

Але не вони, а ясені

Без попиту наросли.

Москва недаремно сподівається,

Що вся у листі одягнеться.

Москва знайде для деревця

Хоч краєчок землі.

Олександра, Олександра,

Що там в'ється перед нами?

Це ясен насінням

Крутить вальс над бруківкою.

Ясен з видом сільським

Долучився до вальсів віденських.

Він проб'ється, Олександра,

Він надихається Москвою.

Москва тривог не ховала,

Москва бачила всяке,

Але біди всі й прикрощі

Схилялися перед нею.

Любов Москви не швидка,

Але вірна та чиста,

Оскільки материнська

Любов інших сильніша.

Олександра, Олександра,

Що там в'ється перед нами?

Це ясен насінням

Крутить вальс над бруківкою.

Ясен з видом сільським

Долучився до вальсів віденських.

Він проб'ється, Олександра,

Він надихається Москвою.

Олександра, Олександра,

Це місто наше з тобою,

Стали ми його долею,

Ти вдивися в його обличчя.

Що б не було на початку,

Вгамує він усі суми.

Ось і стало заручним

Нам Садове Кільце.